Постать дня – Костянтин Ушинський

2 березня виповнюється 190 років від дня народження Костянтина Ушинського, видатного вітчизняного педагога

Костянтин Ушинський  увійшов в історію вітчизняної науки як основоположник наукової педагогіки. Учений високо підніс роль педагогіки, вважав її «мистецтвом найобширнішим, складним, найвищим і найнеобхіднішим з усіх мистецтв», вказав джерела і шляхи її розвитку.

В основі педагогічної системи Костянтина Ушинського – проблема демократизації народної освіти та ідея народності виховання.  Педагог прагнув, аби навчання велося рідною мовою. Значну увагу приділяв моральному вихованню, вважав, що його слід починати з найменшого віку, здійснювати постійно і систематично.

Якщо педагогіка хоче всебічно виховати 

людину, то спершу повинна всебічно пізнати її

Костянтин Ушинський зробив великий внесок і в дидактику, зокрема, розглянув питання про зміст освіти в школі, принципи організації і методи навчання. Найважливішим завданням дидактики вважав пробудження в дітей інтересу до навчання. Гостро виступав проти формалізму в навчанні. Обстоював  принципи доступності, послідовності, наочності, міцності знань у навчанні, що знайшли втілення у його підручниках для початкової школи — «Рідне слово» (1864) і «Дитячий світ» (1861).

ІДЕЇ… ПОГЛЯДИ… ДУМКИ…

ПРО ОСВІТУ І НАВЧАННЯ

• Я раджу починати навчання краще трохи пізніше і призначити для нього спочатку якомога менше часу; але з першого ж раз відокремити від гри і зробити серйозні обов'язки для дитини. Звичайно можна вивчити дитину читати і писати граючись, але я вважаю це шкідливим тому, що чим довше ви будете оберігати дитину від серйозних занять, тим важче для неї буде потім перехід до них. Зробити серйозне заняття для дитини цікавим - ось завдання початкового навчання.

• У всякій науці більш чи менш є естетичний елемент, передачу якого учням повинен мати на увазі наставник.

• Якщо ви починаєте загалом вчити дитину раніше, ніж вона дозріла для навчання або вчити її якогось предмета, зміст якого не відповідає їй за віком, то неминуче зустрінетеся з такими перепонами в її природі, які може подолати тільки один час. і чим наполегливіше ви будете боротися з цими перешкодами віку, тим більше принесете шкоди вашому учневі.

• Щоб виробилася воля,  треба дати їй вправу і керувати цими вправами так, щоб почуття перемоги перешкод не було придушене почуттям невдач. У самому прагненні людини до досконалості лежить вже запорука того, що успіх підбадьорить її. Воля  міцніє від діяльності. Ламати волю тільки тому, що воля дитяти, а не наставника, є найбільше безумство.

• Дитячим почуттям, точно так само, як і думкою, маємо керувати, не силуючи його.

• Як не можна жити за взірцем іншого народу... точно так само не можна виховувати за чужою педагогічною системою.

ПРО ШКОЛУ І ВЧИТЕЛЯ

• Тільки особистість може творити особистість, тільки характером можна утворити характер.

• У роботі вчителя повинна царювати серйозність, що допускає жарт, але не обертає всієї справи на жарт.

• Вихователь не чиновник, а якщо він чиновник, то він не вихователь.

• Ввіряючи вихованню чисті й вразливі душі дітей, ввіряючи для того щоб воно провело в них перші і тому найглибші риси, ми маємо повне право спитати вихователя, яку мету він буде переслідувати в своїй діяльності, і вимагати на це питання чіткої і категоричної відповіді.

• Жоден наставник не повинен забувати, що його найголовніший обов'язок  полягає у привчанні вихованців до розумової праці і що цей його обов'язок більш важливий ніж передача самого предмета.

• Багато що значить дух закладу; але він не в стінах, не на папері: але в характері більшості вихователів і звідти вже переходить у характер вихованців.

• У викладача середнього навчального закладу знання предмета далеко не складає головного достоїнства. чи важко знати один предмет в межах гімназійного курсу? Але головне достоїнство гімназійного викладача полягає в тому, щоб він умів виховати учнів своїм предметом.

• Педагог повинен насамперед вчитися у приподи і з поміченого явища дитячого життя виводити правила для школи.

ПРО ПОКАРАННЯ

• Заохочення і покарання вже не нешкідливі гігієнічні засоби, що попереджають хворобу або виліковують її правильно нормальним життям і діяльністю, а ліки, які витісняють хвороби з організму іншою хворобою. Чим менше потребує школа або сім'я цих, іноді необхідних, але завжди лікарських і тому отруйних засобів, тим краще.

• Стосовно моральних сентенцій, то вони навряд чи навіть не гірші покарань...

• Привчаючи дітей слухати високі слова моральності, зміст яких не зрозумілий, а головне, не відчутний дітям, ви готуєте лицемірів...

ПРО ЛЮДИНУ

• Вічно не старіюче дитинство душі є найглибша основа істинного самовиховання

• Добра звичка є моральним капіталом, закладеним людиною у свою нервову систему.

• Не той мужній, хто лізе на небезпеку, не почуваючи страху, а той, хто може придушити найдужчий страх і думати про небезпеку, не скоряючись страху.

• Стан безглуздого неприборканого гніву так само призводить до загибелі, як і стан безглуздої доброти і ніжності.

• Страх – рясне джерело пороків.

ІЗ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ…

1. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори / К. Д. Ушинський. – К, 1949. – 419 с.

2. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори / К. Д. Ушинський. – К 1. – 1983. – 489 с.

3. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори / К. Д. Ушинський. – К 2. – 1983. – 359 с.

4. Ушинский К. Д. Детский мир : хрестоматия / К. Д. Ушинский. – Москва : Эксмо, 2008. – 672 с.

5. Ушинский К. Д.  Детям / К. Д. Ушинский. – М, 1978. – 80 с.

6. Ушинський К. Д. З чого слід починати навчання? // Українська література в загальноосвітній школі : науково-методичний журнал / Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 2008. – № 2. – с. 37

7. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології // Твори : У 6 т. К., 1952.

8. Ушинский К. Д. Об учебно-воспитательной работе в школе / К. Д. Ушинский. – М, 1939. – 99 с.

9. Ушинский К. Д. Рассказы и сказки / К.Д. Ушинский. – 3-е изд. – М, 1987. – 158 с.