24 липня виповнюється 77 років від дня народження Валентина Моляко, українського психолога
Справою всього життя для Валентина Олексійовича — дійсного члена АПН України, доктора психологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, завідувача лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України — була і є психологія.
У колі його наукових інтересів — технічна творчість учнів, принципи, механізми, особливості різних видів творчої діяльності, підготовка до творчої праці, творча особистість, творча обдарованість, талант тощо.
"Твори себе, щодня будуй себе. Ти пам’ятай завжди, що ти — людина..."
Валентин Моляко
Основною в своїй науковій діяльності учений вважає ідею стратегіальної організації творчої діяльності людини (фахівця, дитини, учня, людини «взагалі»). На основі його наукової концепції в 1991 році було ухвалено республіканську програму «Творча обдарованість», спрямовану на виявлення й виховання обдарованих дітей та молоді. Він є автором оригінальної діагностико-тренінгової системи «КАРУС» для виявлення творчих здібностей, прояву і розвитку творчого мислення.
Із творчих уст...
Я проведу вас до калитки
в большой, залитый солнцем, сад.
Своих стихотворений свитки
я вам оставить буду рад.
Там, за деревьями густыми,
среди струящейся листвы
руками вправду неземными
моих страниц коснетесь вы.
Там, средь азалий и камелий,
среди душистых орхидей
прочтете исповедь сомнений,
раздумий грустных и страстей.
В саду лишь замок будет тихо
на вас в своей тени взирать,
и ласточки над вами лихо
все время будут пролетать.
Глаза наполнятся стихами
и, может быть, какой-то стих
построит мостик между нами –
пусть лишь один, один из них.
А там – рукой подать до встречи.
Я буду эту встречу ждать,
когда ваш сад покроет вечер,
а нас покроет благодать.
Я оборву фантазий нитку,
и правду вам скажу сейчас:
я все придумал – сад, калитку,
я все придумал ... но не вас.
в большой, залитый солнцем, сад.
Своих стихотворений свитки
я вам оставить буду рад.
Там, за деревьями густыми,
среди струящейся листвы
руками вправду неземными
моих страниц коснетесь вы.
Там, средь азалий и камелий,
среди душистых орхидей
прочтете исповедь сомнений,
раздумий грустных и страстей.
В саду лишь замок будет тихо
на вас в своей тени взирать,
и ласточки над вами лихо
все время будут пролетать.
Глаза наполнятся стихами
и, может быть, какой-то стих
построит мостик между нами –
пусть лишь один, один из них.
А там – рукой подать до встречи.
Я буду эту встречу ждать,
когда ваш сад покроет вечер,
а нас покроет благодать.
Я оборву фантазий нитку,
и правду вам скажу сейчас:
я все придумал – сад, калитку,
я все придумал ... но не вас.
Валентин Моляко
Із опублікованого...
- Психологія конструкторської діяльності (1983)
- Технічна творчість і трудове виховання (1985)
- Психологічна готовність до творчої праці (1989)
- Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень (2006)
- Стратегії творчої діяльності: школа В.О. Моляко (2008)
Немає коментарів:
Дописати коментар