Постать дня — Майя Лісіна

 20 квітня виповнюється 85 років

від дня народження Майї Лісіної, видатного вітчизняного дитячого психолога

Майя Іванівна Лісіна — видатний дитячий психолог, засновник оригінальної наукової школи, автор концепції генези спілкування дитини з дорослим, основоположник вітчизняної психології немовляти. 

У 1952 році закінчила Московський гуманітарний університет, опісля навчалася в аспірантурі в О. В. Запорожця в Інституті психології АПН РСФСР. Після захисту кандидатської дисертації (1955) очолила лабораторію психології дітей раннього та дошкільного віку. У 1974 році захистила докторську дисертацію на тему "Вікові та індивідуальні особливості спілкування з дорослими в дітей від народження до семи років".

З 1976 року очолила відділ вікової психології Інституту загальної та педагогічної психології. Професор (1980). Член редколегії журналу "Вопросы психологии".

Наприкінці 70-х рр. ХХ ст. під керівництвом Майї Лісіної було здійснено експериментальні дослідження спілкування немовляти з дорослим та його вплив на психічний розвиток дитини. Одним з основних методів цих досліджень було порівняльне вивчення дітей, які виховувалися в сім’ях і без сім’ї — в дитячих закладах закритого типу.

Значну увагу Майя Лісіна приділила також питанню розвитку самосвідомості дошкільників залежно від особливостей сімейного виховання. Результати її дослідження показали, що діти з чітким уявленням про себе виховуються в сім’ях, де батьки приділяють їм багато часу, позитивно оцінюють їхні фізичні та розумові здібності, прогнозують високу успішність у школі, заохочують їх (зазвичай не подарунками), а карають переважно відмовою від спілкування. Більшість дітей із заниженим уявленням про себе виховуються у сім’ях, де з ними не займаються, вимагають послуху, низько оцінюють, часто дорікають, карають (іноді в присутності сторонніх осіб), не очікують від них успіхів у школі і значних досягнень у майбутньому.

Фактично все своє наукове життя Майя Лісіна присвятила вивченню проблем дитинства, зокрема перших семи років життя дитини, від моменту її народження до вступу до школи.

Запорукою успіху дослідниці була її справжня і палка любов до дітей і бажання допомогти їм в оволодінні складним світом людей і предметів, а також ідея про те, що тільки хороше ставлення до дитини може зумовити становлення гуманної особистості та забезпечити розквіт усіх її творчих можливостей.

Найважливішим чинником успішного просування дитини у психічному розвитку психолог вважала правильно організоване спілкування дорослого з дитиною, ставлення до неї з перших днів як до суб’єкта, до неповторної, унікальної особистості.

Майя Лісіна збагатила дитячу психологію оригінальними й глибокими ідеями. Вона одна з перших в психологічній науці підійшла до вивчення спілкування як особливої комунікативної діяльності й послідовно розробила концептуальну схему цієї діяльності. Діяльнісний підхід до спілкування дав дослідниці можливість виділити та простежити окремі лінії вікових змін.

Оригінальним є також цикл досліджень Майї Лісіної про виникнення та розвиток мовлення в дитини. За основу було взято мовлення як складовий компонент структури комунікативної діяльності. Дослідниця зробила припущення, що мовлення виникає завдяки потребі в спілкуванні лише тоді, коли це стає єдиним способом комунікативної діяльності дитини.

Матеріали, які вдалося отримати в результаті численних досліджень Майї Лисіної та її колег, дали змогу створити загальну картину психічного розвитку дитини від народження до семи років у спілкуванні з дорослими та однолітками.

Безсумнівно, що Майя Іванівна була світилом психологічної науки, адже майже в усіх сферах психіки дитини, які вона досліджувала, вона була першопрохідцем. Аспекти та напрями досліджень, які вдалося здійснити за відносно недовгі роки життя дослідниці, годі й злічити.

Сучасники Майї Лісіної захоплювалися її оригінальним розумом, працелюбністю, абсолютною науковою чесністю, широким спектром знань та невтомним творчим пошуком.

Із наукової спадщини...

•  Развитие общения у дошкольников (1977)
•  Воспитание детей раннего возраста в семье (1983)
•  Общение и речь. Развитие речи у детей в общении со взрослыми (1985)
•  Проблемы онтогенеза общения (1986)
•  Общение, личность и психика ребенка (1997)
•  Формирование личности ребенка в общении (2009)