Леонід Занков — відомий фахівець у галузі дефектології, психології пам’яті, запам’ятовування, питань педагогічної психології. Один із учнів та послідовників Льва Виготського.
Проводив експериментальні дослідження розвитку дітей, у яких виявлялися умови ефективного навчання. Розглядав питання взаємозв’язку чинників навчання і розвитку учнів, зокрема взаємодії слова та наочності в навчанні.
У 60-х роках ХХ століття Леонід Занков разом із працівниками своєї лабораторії розробив нову дидактичну систему
, що сприяє загальному психічному розвитку школярів та акцентує увагу вчителя на розвиткові в дітей уміння мислити, спостерігати, діяти практично. Система Занкова спрямована на підвищення якості засвоєння знань та всебічний розвиток дитини.
Із-поміж найбільш відомих праць Леоніда Занкова — "Очерки психологии умственно отсталого ребенка" (1944), "Проблемы речи, ее расстройство и восстановление" (1945), "Память" (1949), "Обучение и развитие" (1975) тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар