Міжнародний день рідної мови

21 лютого світова громадськість відзначає Міжнароджний день рідної мови. Запровадження такого дня цілком закономірне, адже спілкування зрозумілою нам мовою зазвичай має для нас величезне значення. Мова та її наріччя стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що мова стає невід’ємною частиною її особистості. Людина влаштована так, що рідною для неї стає мова батьків, оточення й інколи та, яку людина свідомо обирає за покликом душі.

Вважається, що колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не потрібен був перекладач. За Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, названому Вавилон. Не заглиблюючись у причини виникнення окремішніх мов скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується їх близько 6 тисяч, причому половина з них знаходиться під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано ― не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова ― це своєрідний носій певних традицій та культурної спадщини, що своєю чергою вказує на конкретну цінність, яку вона може становити хоча б з погляду історичної аналітики.

За даними проекту DilovaMova.com, Міжнародний день рідної мови було засновано у 1999 році, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй (ООН) з питань освіти, науки і культури. Це всесвітнє свято запровадили з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки зі збереження і поширення рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо ціннісно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

За матеріалами http://www.dilovamova.com/

Міжнаро́дний день рі́дної мо́ви — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, котрі активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Походження дати:

1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже виключно розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш, ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 вперше міжнародний день рідної мови.

Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»