Любов
є найбільшою рушійною силою у житті. Це те, заради чого чоловіки готові гори
звернути, а жінки ― їхати за своїм коханим навіть на край світу. Про кохання
написано і сказано так багато, що здавалося б нічого нового вже й не скажеш. Але
будь-який закоханий це легко спростовує, знаходячи слова,
виcлови і вчинки, які щоразу
по-новому показуватимуть його любов. Це унікальне почуття і стан душі. Кохання є
запорукою перемог у всіх починаннях, воно ж вчить нас терпимості та виваженості.
Любов ревна і завжди більш упереджена, ніж всі інші почуття. Та разом з тим
вона надає той рівень спокою і відчуття порядку, який неможливо відчути без неї.
Вважається, що День святого Валентина існує вже більше 16
століть, але свята Любові відомі і з більш ранніх часів ― з часів стародавніх
язичницьких культур. Наприклад, римляни в середині лютого святкували
фестиваль еротизму, званий Lupercalia, на честь богині кохання Juno Februata.
У свята є і
конкретний «винуватець» ― християнський священик Валентин. Ця історія
датується приблизно 269 роком, в той час Римською Імперією правив імператор
Клавдій II. Римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових
походів, і воєначальник був переконаний, що головна тому причина ― шлюби, бо одружений легіонер про славу імперії думає
набагато менше, ніж про те, як сім’ю прогодувати. І, щоб зберегти в своїх солдатах
військовий дух, імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися.
Але
закохуватися від цього солдати менше не стали. І на їх щастя знайшовся чоловік,
який, не лякаючись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їх
коханими. Ним був священик на ім.’я Валентин з римського міста Терні (Valentine of
Terni).
Ясна річ,
як тільки про це дізнався імператор, він вирішив його «злочинну діяльність»
припинити. Валентина засудили до страти. Трагізм ситуації
був ще й у тому, що і сам Валентин був закоханий в дочку
тюремника. За день до страти священик написав дівчині прощального листа, де
розповів про свою любов і підписав його «Твій Валентин». Чи так це було чи
інакше, та відтоді повелося писати в День святого Валентина любовні записки ― «валентинки».
Згодом, як
християнського мученика, що постраждав за віру, Валентина канонізовала католицька церква. А в 496 році римський Папа Геласіус (Pope
Gelasius I) оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
З 1969 року
в результаті реформи богослужіння святий Валентин був вилучений з літургійного
календаря католицької церкви (разом з іншими римськими святими, відомості про
життя яких суперечливі та недостовірні).
У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США ― з 1777 року.
Традиція
дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для декого стала досить успішним бізнесом. Наприклад, на початку
минулого століття у американців було прийнято посилати своїм нареченим
марципани, які були досить дорогими.
В Японії
традиція дарувати цього дня солодке з’явилася з подачі однієї великої фірми з
виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-х роках.
І досі шоколад залишається в Японії найпоширенішим подарунком. До речі, там
День святого Валентина дещо нагадує «8 Березня для чоловіків», оскільки
японські чоловіки отримують цього дня навіть більше подарунків, ніж жінки.
У
пристрасних французів в День святого Валентина прийнято дарувати
коштовності, а в романтичній Данії люди посилають один одному засушені білі
квіти.
У Британії
незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і
дивляться на чоловіків. Згідно з повір’ям, перший чоловік, якого вони побачать, і є
суджений.
Але є в
світі деякі країни, які особливо відзначилися у святкуванні Дня святого
Валентина. В першу чергу це Саудівська Аравія, яка є єдиною в світі країною, де
це свято офіційно заборонено, причому під загрозою
великих штрафів.
І на Русі
було своє свято закоханих, ось тільки відзначався він не взимку, а на початку
літа. Він був пов’язаний з легендарною історією любові Петра і Февронії і
присвячений Купалові ― язичницькому слов’янському богові, синові Перуна.
Нині День всіх закоханих стає щодалі все популярнішим.
Традиційними цього дня стали весілля і вінчання.
Вважається, що це стане запорукою світлого вічного кохання.
А ми бажаємо вам ніколи не втрачати почуття закоханості!
За
матеріалами http://www.calend.ru/ та http://www.dilovamova.com/
Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»
Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»
Немає коментарів:
Дописати коментар