7 вересня в Києві відбувся Загальноміський батьківський психологічний форум!
Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи організував новітній захід щодо налагодження взаємодії практичних психологів з батьками школярів, а також підвищення психологічної культури батьків та розширення їхніх педагогічних уявлень.
Батьківський форум об’єднав задля спільної мети психологів-професіоналів і тих, хто є найдорожчими і найріднішими людьми для кожної дитини — батьків. Високий науковий рівень доповідачів на пленарному засіданні та майстер-класах був вдало поєднаний із практичним спрямуванням заходу, що дало змогу батькам долучитися до обговорення актуальних проблем та побачити практичних психологів навчальних закладів "у дії".
Питання, які розглядали під час заходу, можна об’єднати одним загальним висновком: сім’я і сімейна розмова є вирішальними чинниками у становленні особистості дитини.
На цьому акцентували увагу такі доповідачі:
Олександр Васильович Кочерга, заступник директора ІППО КУ ім. Б. Грінченка, звернув увагу на особливості адаптації першокласників до школи і значення батьківської підтримки в цей непростий період життя шестирічної дитини. Зазвичай труднощі адаптації першокласника пов’язані з недорозвитком вольової сфери дитини через те, що її завжди спрямовують, направляють. Саме тому відповідальність, що на неї так розраховують батьки, не з’являється у дитини ні у підлітковому віці, ні надалі.
Семен Фішелевич Глузман, президент Асоціації психіатрів України, підкреслив, що батьківська необізнаність щодо розвитку дитини і небажання "займатися" цим питанням, призводять до того, що дітей віддають на "оздоровлення" до психіатричний лікарень. Якщо батьки тримаються осторонь від справ, інтересів та загалом життя своєї дитини, то жоден фахівець не зможе допомогти їй. Здоров’я і розвиток дитини — це насамперед наполеглива праця її батьків.
Юрій Анатолійович Луценко, науковий співробітник НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України, презентував антиалкогольну програму "Сімейна розмова" та результати її впровадження в окремих областях України. Прецедент програми полягає у залученні дітьми своїх батьків до вивчення матеріалів програми.
Любов Антонівна Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної і політичної психології, звернулася до питання культури використання медіа-простору в сім’ї. Адже у середньому діти-школярі дивляться телевізор впродовж 2-2,5 годин на день, а 11% проводять перед ним до 4-х годин на день. До того ж сюди варто додати час, який діти проводять в інтернеті, адже доведено, що доступ до інтернету не знижує тривалість перегляду телепрограм.
Цікавими та інформативними були виступи не лише науковців, а й представників психологічної служби столичних навчальних закладів.
Соціальний педагог Алла Миколаївна Шеверенко та практичний психолог Наталія Володимирівна Четверікова спеціалізованої школи ім. З. К. Слюсаренко № 41 представили власний досвід щодо соціально-психологічного супроводу дитини під час професійного і життєвого самовизначення. Провідною ідеєю їхньої роботи стало обгрунтування повернення гри в дитяче середовище, незалежно від віку школярів. За результатами дослідження доповідачів ігрові методи і форми роботи вкотре довели свою дієвість.
Практичний психолог-методист спеціалізованої школи з поглибленим вивченням математики №250 Ольга Володимирівна Качур під час майстер-класу "Тривожні діти: все про них" вказала на різницю між поняттями "тривога" та "тривожність", що їх часто помилково вживають як синоніми. Також психолог виокремила причини виникнення тривожності у дітей, серед яких найбільш розповсюдженими є порушення внутрішньосімейної та внутрішньошкільної взаємодій. Окрім того, доповідач зосередила увагу на рівнях тривожності дітей і методах роботи із "тривожними" школярами.
Олена Миколаївна Шиловська, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, а також практичний психолог спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови І ступеня №312, звернулася до емоційно-вольової сфери школярів. Доповідач ознайомила присутніх із методом екрального аналізу, стисло проаналізувала базові емоції людини, запропонувала їх класифікацію на пасивні та активні та вивела формулу утворення емоції.
Також пропонуємо ознайомитися з роботою Батьківського психологічного форуму у короткому фотозвіті:
Отже, Загальноміський батьківський психологічний форум став справжньою подією в житті столичної психологічної служби. Сподіваємося, що такою ж подією він став і для батьківської спільноти столиці.
Одним із його результатів стане висвітлення ідей та практичного досвіду доповідачів форуму на сторінках журналів "Практичний психолог: Школа" та "Практичний психолог: Дитячий садок".
Дякуємо працівникам
Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи організував новітній захід щодо налагодження взаємодії практичних психологів з батьками школярів, а також підвищення психологічної культури батьків та розширення їхніх педагогічних уявлень.Батьківський форум об’єднав задля спільної мети психологів-професіоналів і тих, хто є найдорожчими і найріднішими людьми для кожної дитини — батьків. Високий науковий рівень доповідачів на пленарному засіданні та майстер-класах був вдало поєднаний із практичним спрямуванням заходу, що дало змогу батькам долучитися до обговорення актуальних проблем та побачити практичних психологів навчальних закладів "у дії".
Питання, які розглядали під час заходу, можна об’єднати одним загальним висновком: сім’я і сімейна розмова є вирішальними чинниками у становленні особистості дитини.
На цьому акцентували увагу такі доповідачі:
Олександр Васильович Кочерга, заступник директора ІППО КУ ім. Б. Грінченка, звернув увагу на особливості адаптації першокласників до школи і значення батьківської підтримки в цей непростий період життя шестирічної дитини. Зазвичай труднощі адаптації першокласника пов’язані з недорозвитком вольової сфери дитини через те, що її завжди спрямовують, направляють. Саме тому відповідальність, що на неї так розраховують батьки, не з’являється у дитини ні у підлітковому віці, ні надалі.
Семен Фішелевич Глузман, президент Асоціації психіатрів України, підкреслив, що батьківська необізнаність щодо розвитку дитини і небажання "займатися" цим питанням, призводять до того, що дітей віддають на "оздоровлення" до психіатричний лікарень. Якщо батьки тримаються осторонь від справ, інтересів та загалом життя своєї дитини, то жоден фахівець не зможе допомогти їй. Здоров’я і розвиток дитини — це насамперед наполеглива праця її батьків.
 |
| Виступ Луценка Ю.А. на пленарному засіданні |
Любов Антонівна Найдьонова, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної і політичної психології, звернулася до питання культури використання медіа-простору в сім’ї. Адже у середньому діти-школярі дивляться телевізор впродовж 2-2,5 годин на день, а 11% проводять перед ним до 4-х годин на день. До того ж сюди варто додати час, який діти проводять в інтернеті, адже доведено, що доступ до інтернету не знижує тривалість перегляду телепрограм.
Цікавими та інформативними були виступи не лише науковців, а й представників психологічної служби столичних навчальних закладів.
Соціальний педагог Алла Миколаївна Шеверенко та практичний психолог Наталія Володимирівна Четверікова спеціалізованої школи ім. З. К. Слюсаренко № 41 представили власний досвід щодо соціально-психологічного супроводу дитини під час професійного і життєвого самовизначення. Провідною ідеєю їхньої роботи стало обгрунтування повернення гри в дитяче середовище, незалежно від віку школярів. За результатами дослідження доповідачів ігрові методи і форми роботи вкотре довели свою дієвість.
Практичний психолог-методист спеціалізованої школи з поглибленим вивченням математики №250 Ольга Володимирівна Качур під час майстер-класу "Тривожні діти: все про них" вказала на різницю між поняттями "тривога" та "тривожність", що їх часто помилково вживають як синоніми. Також психолог виокремила причини виникнення тривожності у дітей, серед яких найбільш розповсюдженими є порушення внутрішньосімейної та внутрішньошкільної взаємодій. Окрім того, доповідач зосередила увагу на рівнях тривожності дітей і методах роботи із "тривожними" школярами.
Олена Миколаївна Шиловська, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, а також практичний психолог спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови І ступеня №312, звернулася до емоційно-вольової сфери школярів. Доповідач ознайомила присутніх із методом екрального аналізу, стисло проаналізувала базові емоції людини, запропонувала їх класифікацію на пасивні та активні та вивела формулу утворення емоції.
Також пропонуємо ознайомитися з роботою Батьківського психологічного форуму у короткому фотозвіті:
 |
| Робота майстер-класу для батьків та практичних психологів системи освіти "Правопівкульне експрес-малювання" |
 |
| Секцію для методистів психологічної служби веде завідувач НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІППО КУ імені Бориса Грінченка - Кепканова О.І. |
 |
| Працює секція "Ініціювальне середовище Internet і підліткова сексуальність" |
 |
| Аншлаг на майстер-класі "Все про тривожних дітей" |
Отже, Загальноміський батьківський психологічний форум став справжньою подією в житті столичної психологічної служби. Сподіваємося, що такою ж подією він став і для батьківської спільноти столиці.
Одним із його результатів стане висвітлення ідей та практичного досвіду доповідачів форуму на сторінках журналів "Практичний психолог: Школа" та "Практичний психолог: Дитячий садок".
Дякуємо працівникам
столичного Центру
практичної психології
і соціальної роботи
за ідею створення
Загальноміського батьківського психологічного форуму
та її прекрасну реалізацію!
Загальноміського батьківського психологічного форуму
та її прекрасну реалізацію!
Немає коментарів:
Дописати коментар