Читайте у вересневому числі журналу «Практичний психолог: Школа»

Шановні колеги!

От і настав вересень. Особливий і неповторний час для кожного, хто присвятив своє життя плеканню душі дитини.

Першого вересня приймають вітання педагогічні працівники і діти. Наша редакція приєднується до численних привітань з початком нового навчального року, та цьогоріч ми маємо іще один привід для віншування. Редакція журналу «Практичний психолог: Школа» щиро вітає переможців конкурсу «Підвищення психологічної культури педагогів», бажає їм наснаги, нових творчих звершень, професійного зростання та невпинного самовдосконалення!

Вересневе число висвітлює тему адаптації молодого спеціаліста до професійної діяльності, умов навчального закладу. Роботу щодо цього практичному психологу дуже складно спланувати, адже йому ще невідомі індивідуальні особливості педагога, який розпочинатиме свій трудовий шлях: його погляди на професію, ставлення до дітей тощо. Отже, спершу практичний психолог має познайомитися з молодим спеціалістом як особистістю та професіоналом. Тож на сторінках журналу ви знайдете публікації щодо діагностичного аспекту психологічного супроводу адаптації молодого спеціаліста та варіанту побудови подальшої корекційної роботи з ним.

Супроводу під час входження до шкільного життя потребують також першокласники, адже адаптація до нових умов, призвичаювання до вимог учителя не мають негативно позначатися на психічному розвитку шестирічок. У цьому руслі особливої уваги від практичного психолога потребує забезпечення оптимального розвитку вольової сфери дитини 6–7 років.

Окрім порушених питань адаптації молодих спеціалістів, існують спільні для усіх педагогічних працівників проблеми — особливості вибору методів проведення групових занять, тонкощі оволодіння ораторським мистецтвом, уміння «тримати» як дитячу, так і дорослу аудиторії. Ми переконані, що інформація щодо цих та багатьох інших аспектів роботи практичного психолога стане вам, шановні читачі, у пригоді.

Провідною темою вересневого числа журналу «Практичний психолог: Школа» є адаптація молодого спеціаліста.

Адаптація молодого спеціаліста — одне з найбільш вагомих завдань, від розв’язання якого залежить ефективне кадрове наповнення навчальних закладів висококваліфікованими фахівцями. Саме тому так важливо створити оптимальні умови та можливості для оптимальної адаптації працівників до умов навчального закладу, їхнього творчого розвитку тощо. Про те, як цього досягти, читай те в статті «Адаптація молодого спеціаліста», в якій подано семінар-практикум «Успішна адаптація молодого спеціаліста до навчального закладу».

Психологічний супровід молодого спеціаліста — це формування майбутнього професіонала педагогічної діяльності. Дуже важливо допомогти молодому спеціалісту адаптуватися до нових умов праці та способу життя, аби в нього не виникло почуття незадоволення собою, аби його старт був упевненим, стрімким, вдалим і результативним. А першим кроком у побудові індивідуальної програми психологічного супроводу молодого спеціаліста є діагностичний аспект, про який, власне, і йде мова в статті «Діагностичний аспект психологічного супроводу молодого спеціаліста». У публікації подано рекомендації молодим спеціалістам щодо професійної діяльності. У роботі щодо адаптації молодого спеціаліста практичному психологу в пригоді буде також «Індивідуальна карта результатів діагностування в межах психологічного супроводу молодого спеціаліста».

Як молодому, так і досвіченому фахівцю необхідно володіти ораторськими вміннями, адже немає вибагливішої аудиторії, ніж дитяча. Дитина не вміє робити зацікавлене обличчя, якщо їй нудно. Проте і дорослу аудиторію треба вміти «тримати», зацікавити її. Тому кожен без винятку педагогічний працівник має бути майстерним оратором. Опанувати загальні принципи ораторського мистецтва, які є однаковими для будь-яких публічних виступів, будь-яких типів аудиторій, — значить навчитися ефективно доносити інформацію, мотивувати людей до дій та навіть впливати на емоційний стан слухачів. У цьому допоможе стаття «Успішний публічний виступ: підготовка та проведення».

Окрім ораторської майстерності, педагоги мають проявити особливу педагогічну майстерність у розкритті специфіки індивідуального особистісного розвитку дитини. Потреба змінити навчально-дисциплінарну модель взаємодії дорослого з дитиною на гуманно спрямовану задекларована й проголошена багато разів. Про психологічний супровід особистісного потенціалу дитини, особливості гуманно-розвивального підходу до адаптації шестирічок читайте в статті «Супровід розвитку першокласника на засадах гуманного підходу».

Багатьом батькам першокласників знайома ситуація, коли майже з перших тижнів навчання у вчителів виникають претензії до уважності та зосередженості їхньої дитини. Усі ці неприємні ситуації, що виникають у процесі учбової діяльності, зумовлені недостатнім вольовим розвитком дитини. Щоб запобігти виникненню недоліків у вольовій сфері дитини, а отже і у навчанні, практичний психолог має бути готовим оперативно скорегувати недорозвиток її вольової поведінки. І допоможе у цьому стаття «Розвиток вольової поведінки дитини 6–7 років», у якій вміщено рекомендації практичним психологам та батькам щодо розвитку вольової поведінки учнів цього віку.

Під час розвивальної роботи з дітьми практичний психолог має враховувати власну рольову позицію, особливо під час проведення групових розвивальних занять. Цьому питанню і присвячено статтю «Групові розвивальні заняття: методи проведення та позиція фахівця», у якій також йде мова про те, різноманітність форм і методів психологічної роботи дає можливість практичному психологу, з одного боку, розв’язувати одночасно кілька проблем, з другого, — творчо підходити до взаємодії зі дітьми. Однак, обираючи той чи той метод, вид завдання, практичному психологу необхідно прогнозувати ефективність їх застосування. Просто мати в своєму арсеналі інструменти — замало, важливо правильно ними користуватися, вміло поєднувати їх один з одним.

Проблемі насильства в умовах навчального закладу, питанню профілактичної роботи з дітьми групи ризику, їхніми батьками присвячено статтю «Проблема насильства в умовах навчального закладу». Відомо, що приблизно третина дітей не лише регулярно потерпає від насильства в умовах навчального закладу, а й не отримує належної допомоги в таких ситуаціях. Аби мінімалізувати кількість таких прикрих випадків, практичний психолог має брати активну участь в діяльності, спрямованій на створення безпечного простору для навчання та виховання дітей різних вікових категорій. У статті подано алгоритм дій практичного психолога у разі виявлення жорстокого поводження з дитиною.

Дедалі більшого значення набуває проблема агресивності школярів, що потребує пильної уваги фахівців, адже агресивність ускладнює пристосування школярів до умов життя в суспільстві та є одним із основних чинників їх девіантної поведінки. Саме тому так важливо вчасно та правильно провести діагностику агресивності та обрати відповідні напрями корекційної роботи. Ці питання розглянуто в статті «Діагностика агресивності». У статті подано тест Томаса «Визначення типової поведінки в конфліктних ситуаціях».

Про те, як поліпшити взаємини у педагогічному колективі, чи має практичний психолог консультувати педагогічних працівників щодо особистих проблем, як ліпше запам’ятовувати імені співрозмовників, читайте в рубриці «Робоча ситуація».

Якщо у вас виникли ситуації, щодо розв’язання яких ви хотіли б порадитися та отримати кваліфіковану допомогу, пишіть нам на електронну адресу psyholog@mcfr.com.ua. Ми охоче допоможемо вам, надавши вичерпні та компетентні відповіді.

Ознайомитись зі змістом інших номерів журналу «Практичний психолог: Школа», а також придбати потрібні для роботи номери ви можете на Порталі освітян України «Педрада».

Також запрошуємо до спілкування у «Клубі практичних психологів» на форумі порталу «Педрада». Долучайтеся до конструктивного обговорення актуальних професійних питань.