середа, 26 листопада 2014 р.

Про насичений подіями тиждень

З 19 по 21 листопада в Києві відбулося три інформаційні події, що певною мірою стосувалися психологічної служби системи освіти.

Як головний редактор профільних журналів, я взяла участь в роботі усіх трьох, тож спробую викласти свою позицію щодо цього.

*** Подія перша

Всеукраїнський форум практичних психологів "Практична психологія на службі суспільства".




Президія форуму. Зліва на право:
Сичевський А.С., начальник Центру
психологічного забезпечення
підрозділів Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту ДСНС України;
Павлова Є. Б., голова Громадської
організації "Всеукраїнська фундація
"Захист прав дітей"; Фурман А.В., зав.
кафедри психології та соціальної
роботи ТНЕУ; Панок В.Г., директор
УНМЦ; Яценко Т.С., зав.лабораторією
глибинної психокорекції НПУ імені
М.П.Драгоманова; Губенко О.В., головний
редактор журналу "Практична психологія
і соціальна робота"; Березіна Н.О., спеціаліст
відділу позашкільної освіти, виховної
роботи та захисту прав дітей МОН України
Захід проводив УНМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України — керівна організація у сфері психології в системі освіти. Тож, практичні психологи були б зацікавлені брати участь у заходах форуму, адже тут презентують нововведення в діяльності психологічної служби системи освіти, як цілісної організації та зміни в роботі кожного з практичних психологів, що працюють в навчальних закладах різних типів.

Однак у залі Київського палацу дітей та юнацтва, який вміщує близько 500 глядачів, були присутніми — 54 (п'ятдесят чотири) особи. Трішки математики:
7 осіб у президії (запрошені) +
+ 6 працівників УНМЦ (організатори) +
+ 25 керівників обласних та київського центрів практичної психології (зобов'язані)
+ 4 представники профільних видавництв (мають бути) =
=42 особи.
54 - 42 = 12
Отже, 12 осіб лише зацікавлені роботою форуму.
То чи не є це мірою віри і довіри працівників служби до керівної організації. На мою думку, так.

Виступ Н.О.Березіної надзвичайно
вразив.У словах посадовця було
стільки тепла і вдячності до
працівників психологічної служби
Своє ставлення до виступів чи подій викладу у підписах до фотографій. У тексті ж цієї публікації докладніше зупинюся на заході Форуму, який стосувався мене і моєї діяльності безпосередньо.

Круглий стіл керівників фахових профільних періодичних і продовжуваних видань з психології. Питання для обговорення: проблеми підвищення якості методичних публікацій практичних психологів системи освіти та студентів внз.
На Круглому столі були представники таких видавництв:

  • Анатолій Фурман  , головний редактор Українського теоретико-методологічного соціогуманітарного часопису "Психологія і суспільство" Тернопільського національного економічного університету;
  • випусковий редактор журналу "Практична психологія і соціальна робота"
  • Тетяна Шаповал, головний редактор напряму "Психологія" видавництва "Шкільний світ";
  • Учасники заходу — керівники
    обласних і київського центрів
    практичної психології.
  • та я, Тетяна Гурковська, головний редактор журналів "Практичний психолог: Дитячий садок" та "Практичний психолог: Школа"  виджавництва "МЦФЕР Україна" світової групи компаній Wolters Kluwer.
Зауважте, що два перші видання входять до переліку наукових фахових видань України. Цей перелік формує Вища атестаційна комісія України. Тож, як кажуть, журнали "Психологія і суспільство" та "Практична психологія і соціальна робота" є ваківськими виданнями.


Доповідає Сичевський А.С.,
начальник Центру психологічного
забезпечення підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту ДСНС України.
Головною ідеєю виступу
колеги-психолога було:
"У кожного є коло своїх обов'язків,
тож кожен має виконувати
свою роботу".
Він був вражений навантаженням
практичного психолога системи
освіти — 700 учнів на одного
фахівця.

На блозі редакції ми вже писали про вимоги УНМЦ до методичних публікацій практичних психологів системи освіти. Добре, що хоча це проект вимог. Тож, редакція журналів, тематичний нампрям "МЦФЕР: Освіта" та власне світова група компаній Wolters Kluwer не погодилися з проектом вимог та оприлюднили свою думку з цього приводу.

Під час Круглого столу, я знову підкреслила позиції, що їх обстоює редакція, серед яких:
  • практичний психолог дитячого садка чи школи не розробляє (читай "не має права розробляти") діагностичні методики та/або розвивальні, корекційні технології;
  • відтак вимоги щодо "... необхідності зазначити не тільки хід процедури (вправи), але й результати її виконання, можливі наслідки і помилки, нюанси, на які необхідно звернути особливу увагу. Обов'язково вказуються обмеження або застереження та можливі негативні наслідки некоректного застосування методики ..." є неадекватними.
  • розробляти методи, методики психодіагностики та/або розвивальної чи корекційні технології — завдання психологів-науковців. Тож саме автор і визначає всі супутні особливості застосування розробки: обмеження, застереження, цілі, спрямованість тощо.
  • Прес-конференція представників
    співорганізаторів Форуму.
    Зліва на право: Сичевський А.С.,
    начальник Центру психологічного
    забезпечення підрозділів Оперативно-
    рятувальної служби цивільного
    захисту ДСНС України; Панок В.Г.,
    директор УНМЦ практичної психології
    і соціальної роботи НАПН України;
    Максименко С.Д., директор Інституту
    психології імені Г.С.Костюка
    НАПН України і найактивніший
    учасник пресконференції
  • завдання практичного психолога полягає у вміння грамотно та адекватно добирати з широкого поля методів і методик такі, що дадуть змогу розв'язати конкретне завдання в роботі.
З огляду на все це, завданням УНМЦ мало б бути — створити якщо не збірник, то перелік методик (наприклад діагностичних), які керівна організація рекомендує до використання за такою орієнтовною схемою:

спрямованість методики // назва // автор //джерело (яке УНМЦ вважає науково обґрунтованим, та в якому відповідну методику подано за всіма правилами) // мета та завдання, для вирішення яких можна використати певну методику // категорія респондентів // вік респондентів // обмеження у використанні // особливі умови застосування

Круглий стіл керівників відомчих
психологічних служб "Стандарти
професійної діяльності — міжвідомча
взаємодія психологічних служб"

Тож за результатами обговорення директор УНМЦ Панок В.Г. відклав підписання угоди на тиждень, оскільки вимоги до методичних публікацій потребують значного доопрацювання.

Сподіватимемось, що вимоги дійсно будуть доопрацьовані, а практичні психологи не втратять можливість представляти свій досвід на сторінках профільних періодичних видань.

Та підсумки все одно не втішні. Впродовж трьох днів роботи не могла позбутися враження, що наступним висновком пана Панка буде: Практичний психолог системи освіти може все. І з пораненими працювати, і переселенців адаптовувати, і дітям допомогати, і педагогів навчати ... , тобто працювати з гострою травмою, з посттравматичним стресовим розладом, з втратою тощо.

Нарада керівників обласних та київського
центрів практичної психології

Тож, шановні колеги — практичні психологи системи освіти, бережіть себе, оберігайте свій простір, професійний і особистий.

Офіційні думки з приводу цієї події можете прочитати на відповідних сайтах, зокрема:
Міністерсва освіти і науки України;
Міністерства соціальної політики України;
Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
Київського молодіжного центру праці;
Київського палацу дітей та юнацтва.

*** Подія друга

21 листопада відбулася Всеукраїнська науково-практичною конференція "Формування конкурентно спроможності практичного психолога у процесі професійної підготовки", яку проводив НПУ імені Драгоманова і якою завершився Форум практичних психологів.

Робота конференції була надзвичайно насиченою, цікавою та змістовною. Впродовж одного дня відбулося і пленарне засідання і робота 4 секцій, майстер-клас та круглий стіл.

Загалом на секціях було представлено 96 доповідей. Теми секційних засідань:
№1. Теоретичні та методологічні засади професійної підготовки практичного психолога;
№2. Особистість практичного психолога як конкурентноспроможного фахівця: теорія і технологія його формування;
№3. Проблеми професійної підготовки практичного психолога ОКР "Бакалавр" та ОКР "Магістр";
№4. Проблеми організації професійно спрямованого навчання та виробничої психологічної практики.

Звісно проблема підготовки фахівців-психологів, які працюватимуть у системі освіти є надзвичайно гострим і важливим. Тому конференція і була самостійною подією, хоча і була заявлена УНМЦ як частина Форуму.


ІІІ Всеукраїнський психологічний конгрес з міжнародною участю "Особистість у сучасному світі"

Його організатором стала провідна установа країни у сфері психології — Інститут психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. Інститут щоразу підтверджує свій статус провідної установи, яка задає тон у сфері, яка спрямовує психологів країни у їх пошуках, яка тонко реагує на події в країні.

Конгрес працював 2 дні, а його програма розмістилася на 68 сторінках тексту.

Пленарне засідання конгресу проходило у залі Інституту педагогіки НАПН України, де традиційно відбуваються усі важливі і значимі події НАПН, заповнений зал був вщерть.

Нижче коротка програма Конгресу та кілька фото, а також посилання за яким можна переглянути пленарне засідання у відео-записі.





Робота конгресу — це справжнє інтелектуальне задоволення!

Тож, шановні колеги, з поміж великої кількості заходів, на яких ми "маємо бути" варто обирати саме такі, що приносять задоволення і дарують наснагу! У вмінні обирати заходи, до певної міри, виявляються здатність берегти себе, що є одним з професійних умінь психолога.

Немає коментарів:

Дописати коментар