ОБГОВОРЮЄМО! Вимоги до методичних публікацій для працівників психологічної служби системи освіти

Український науково-методичний практичної психології і соціальної роботи пропонує для обговорення Вимоги, які регламетуватимуть правила написання статей працівниками психологічної служби системи освіти. Проект Вимог можна завантажити із сайту УНМЦ або прочитати в цій публікації. Зауваження та пропозиції залишайте у коментарях до неї або надсилайте на електронну адресу УНМЦ: UCAP@ukr.net


Тож, долучаймося до обговорення!

Нижче ви можете ознайомитися не лише з проектом Вимог, а й з пропозиціями Цифрового видавцництва МЦФЕР.

Для обговорення

Шановні колеги !

Останнім часом у спеціалізованих виданнях, що друкують методичні розробки працівників психологічної служби, спостерігаються негативні тенденції. А саме: помітно знизилась якість методичних матеріалів, що публікуються; часто у матеріалах відсутні посилання на наукові першоджерела; відсутні відомості про рецензентів даних матеріалів; мають місце некоректні запозичення з інших опублікованих робіт та ознаки плагіату; відсутні відомості про результати оцінки ефективності методик, що пропонуються до широкого застосування; мають місце публікації, що не відносяться до наукової психології чи педагогіки (біоенергетика, астрологія та ін..); відсутні відомості про апробацію або результати впровадження методики.

У зв’язку з цим, пропонуємо для обговорення вимоги до методичних публікацій, що додаються.

Вимоги

до методичних публікацій для працівників психологічної служби системи освіти та студентів ВНЗ

1. Методичною публікацією вважаються видання, що зазначені у пп. 12.6, 12.12 - 12.19, 12.21 - 12.26, 13.3, 13.4, 13.7, 13.14, 13.15 ДСТУ 3017-95 або окрема стаття чи окремий розділ у цих виданнях.

2. Обов’язкові елементи структури методичної публікації:

2.1. Обґрунтування актуальності проблеми, якій присвячено публікацію. В обґрунтуванні актуальності необхідно посилатися на авторитетні дослідження, запити практики, наводити статистику з обов’язковим зазначенням першоджерел.

2.2. Огляд методичних робіт та наукових досліджень, що є близькими до основної теми із посиланням на першоджерела (не менше як на 10). Обов’язково вказати, чим дана робота відрізняється від попередніх у цьому напрямі, що нового автор хоче внести у практику роботи цією публікацією.

2.3. Визначення основних понять і термінів, що застосовуються автором (авторами). Якщо ці визначення не є авторськими, то обов’язкові посилання на першоджерела.

2.4. Виклад методики (технології):

2.4.1. Мета. Має бути чітко визначеною і передбачати «виявлення», «формування», «розвиток», «профілактику», а не «проведення» чи «здійснення». У меті обов’язково вказується цільова група, на яку спрямовано активність методики.

2.4.2. Завдання. Мають розкривати шляхи та етапи досягнення мети. Типові формулювання – «здійснити», «виявити», «сформувати» і т. п.

2.4.3. Етапи. Мають кореспондуватись із завданнями. По кожному етапу зазначаються види роботи та результат, який має бути досягнуто. Наприклад: «визначити рівні особистісної тривожності учнів 7 класу». Зазвичай останнім етапом має бути «оформлення звітної документації».

2.4.4. Методики, приладдя та умови, що необхідні для здійснення роботи. Назви психодіагностичних, психокорекційних і розвивальних методик і методів обов’язково вказуються повністю з обов’язковим посиланням на першоджерело.

2.4.5. Опис процедур (вправ) від першої до останньої. При цьому необхідно зазначити не тільки хід процедури (вправи), але й результати її виконання, можливі наслідки і помилки, нюанси, на які необхідно звернути особливу увагу. Обов’язково вказуються обмеження або застереження та можливі негативні наслідки некоректного застосування методики. Якщо вправа або заняття вже були десь описані, то посилання на першоджерело є обов’язковим.

2.5. Оцінка ефективності та результативності методики (як результат окремого дослідження). Як правило оцінка ефективності і результативності методики визначається за допомогою вимірювання стану предмету дослідження до проведення роботи і після. Різниця між цими результатами і буде показником ефективності. Необхідно вказати також і статистичну достовірність або ймовірну похибку в одержаних результатах.

2.6. Список використаних і рекомендованих першоджерел (ДСТУ EN 61010-2-020:2005).

2.7. Додатки (малюнки, таблиці, схеми і т. ін.).

3. До статті додаються рецензії двох авторитетних спеціалістів у даній проблемі (відомі науковці, методисти). Їх вихідні дані (прізвище, ім’я, по-батькові, посада, звання або науковий ступінь) друкуються після тексту статті.

3.1. Вимоги до рецензентів: наявність не менше трьох публікацій у фахових виданнях з даної проблеми за останні п’ять років; робота у науковій чи методичній установі або практичним психологом, викладачем ВНЗ, методистом не менше ніж п’ять років.

3.2. Рецензії пишуться у довільній формі, але мають містити оцінку матеріалу за наступними критеріями: актуальність матеріалу рукопису, його значення для практики або навчання/підвищення кваліфікації; повнота огляду наукових робіт і методичних розробок; чіткість і коректність визначення основних понять, що застосовуються у рукописі; наявність і коректність посилань на першоджерела; коректність формулювань мети, завдань і етапів роботи; коректність запропонованих методик і методів, належність їх до наукової психології, коректність посилань; коректність висвітлення процедур і вправ, належність їх до наукової психології; коректність методів оцінки ефективності методики; практична значущість рецензованого матеріалу; мова та якість викладу матеріалу; зауваження, які треба врахувати при доопрацюванні матеріалу; рекомендація до друку.

3.3. Рецензент може не рекомендувати матеріал до друку. У цьому випадку він має дати мотивоване обґрунтування свого рішення.

Матеріали, що не відповідають цим вимогам, не можуть вважатися методичною публікацією і не можуть бути враховані при атестації працівників психологічної служби системи освіти.

Директор Українського НМЦ

практичної психології і соціальної роботи В.Г. Панок

***

Пропозиції щодо проекту Вимог

до методичних публікацій для

працівників психологічної служби

системи освіти та студентів ВНЗ

Цифрове видавництво МЦФЕР розуміє стурбованість провідної організації психологічної служби системи освіти України щодо неконтрольованого потоку літератури псевдопсихологічного змісту та в межах своїх можливостей сприяє наданню грамотної методичної допомоги практичним психологам, які працюють у навчальних закладах усіх типів. Тому вважаємо Вимоги до методичних публікацій для працівників психологічної служби системи освіти та студентів ВНЗ (далі — Вимоги) актуальними.

Цифрове видавництво МЦФЕР долучається до обговорення проекту Вимог та надсилає узагальненні пропозиції.

На нашу думку, Вимоги у поданому варіанті є надто жорсткими і подібними до вимог щодо оформлення видань ВАКу. Практичний психолог конкретного навчального закладу здебільшого не веде науково-дослідницької роботи самостійно. Якщо ж наукову роботу проводять, то до неї залучають фахівців цілого ряду навчальних закладів району (міста), створюючи, наприклад, робочу чи творчу групу. Очолює таку роботу зазвичай методист районного (міського) центру практичної психології і соціальної роботи або ж фахівець обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти. Тому обґрунтування актуальності проблеми, розроблення концептуальних засад роботи, а також оцінювання її ефективності та результативності є роботою саме керівника групи. У разі якщо практичного психолога цікавить наукова робота, він вступає до аспірантури чи стає науковим кореспондентом профільної науково-дослідницької установи і працює під керівництвом свого наукового керівника, здобуваючи досвід суто наукової роботи.

Тож вважаємо, що у методичних матеріалах, які представляють досвід роботи конкретного практичного психолога в умовах конкретного навчального закладу більш доцільним є обґрунтування актуальності розв’язання проблеми саме для цього закладу, для його педагогічного чи учнівського колективу тощо. Саме цими особливостями і мають визначатися добір форм, методів, прийомів роботи і власне конкретних методик (діагностичних та/або корекційно-розвивальних). Особливості навчального закладу як цілісного організму, специфіка педагогічного і учнівських колективів також визначатимуть і відмінності конкретної роботи від інших, що мають подібну проблематику, і ефективність проведеної роботи.

Застосування Вимог без змін матиме ряд негативних наслідків, зокрема:

· відіб’є бажання представляти свій досвід у розв’язанні тих чи тих питань на загал колег;

· позбавить практичних психологів можливості здобувати опосередкований досвід (шляхом аналізування, узагальнення та трансформації під свої потреби надбання колег). Тобто ми змусимо практичного психолога щоразу «винаходити велосипед», заборонивши навіть його креслення використовувати;

· перетворить фахові періодичні видання на одноманітні сумні і нудні, що також не сприятиме професійному зростанню фахівців психологічної служби, оскільки відіб’є будь-яке бажання читати періодичні видання.

Зауважимо, що Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерством освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, не передбачено обов’язковою умовою атестації практичного психолога, що є педагогічним працівником, наявність у нього методичних публікацій.

Звісно, кожний фахівець має поважно ставитися до роботи своїх колег, учителів, до роботи науковців всіх поколінь і до використання їх праць у своїй роботі. Ми підтримуємо ті положення Вимог, які визначають правила посилання на першоджерела та використання ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» до складання списку використаної та рекомендованої літератури. Однак формування професійної культури (і щодо роботи з літературою) майбутніх фахівців так само, як і формування в них професійного мислення, а не просте насичення їх знаннями з галузі психології, є завданням вищого навчального закладу. Саме відсутність концептуального базису в роботі фахівця спричиняє вільне трактування психологічних питань і розв’язання проблем. Тож усі ці вимоги варто висувати до профільних вищих навчальних закладів, адже вчити правильно треба від початку.

Положення про те, що до методичних матеріалів практичний психолог має додати рецензії, з одного боку призведуть до формалізації процесу, а з іншого — до перекладення відповідальності з практичного психолога на рецензента, що також не сприятиме професійному зростанню фахівця. У кожній редакції Цифрового видавництва МЦФЕР є фахівець відповідної галузі, який має значний досвід роботи і власне може оцінити якість матеріалів. Тож редакція на чолі з головним редактором у співпраці з експертною радою журналу і виконує функцію рецензентів, відповідаючи за змістовне наповнення кожного числа. Зауважимо, що до експертної ради, а також до редакційної колегії журналу входять знані науковці та досвідчені практики — справжні фахівці своєї справи.

Вважаємо, що автори можуть, звісно, надавати матеріали до редакції відповідно до поданих Вимог, і редакція може віддавати перевагу матеріалам, оформленим відповідно до них. Також за потреби на вимогу контролюючого органу редакція могла б надавати оригінал поданих до редакції матеріалів на підтвердження їх оформлення згідно з Вимогами. Однак редакція готує надіслані матеріали до друку згідно з внутрішніми стандартами видавництва. Так, редакція журналів «Практичний психолог: Дитячий садок» і «Практичний психолог: Школа» Цифрового видавництва МЦФЕР входить до складу світової групи компаній Wolters Kluwer, яка працює для клієнтів у країнах Європи, Америки, Азії, Африки та Австралії. Тож ми створюємо наші видання за світовими стандартами якості подання професійної інформації.

Зауважимо, що вимоги до структури статті у нашому журналі в основному збігаються з поданими Вимогами. Так, складовими частинами статті є вступ із загальною постановкою проблемного питання та висвітленням актуальності презентованої роботи в конкретних обставинах, основна частина з висвітленням змісту роботи, результати роботи, висновки, додатки. Також у тексті статті обов’язково є посилання на авторів методик, розробників концепцій та підходів. Для прикладу додаємо одну з публікацій журналу «Практичний психолог: Школа».

З повагою

Керівник напряму «МЦФЕР: Освіта»                         Лариса Ільченко

Головний редактор журналів
«Практичний психолог: Школа»
та «Практичний психолог: Дитячий садок»               Тетяна Гурковська