Конференція з пренатальної педагогіки

14 травня 2013 року Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством освіти Республіки Білорусь було проведено І Міжнародну конференцію «Психолого-педагогічні аспекти пренатальної педагогіки» за участю провідних фахівців у галузі пренатальної психології, медицини, представників громадських організацій та ЗМІ. Роботу конференції очолював заступник Міністра освіти і науки Борис Жебровський.

Відкриваючи роботу пленарного засідання конференції, Борис Жебровський вказав на новизну теми, на її проблемність та актуальність. Заступник Міністра висловив сподівання, що ця конференція буде успішним стартом для генерації нових ідей із вирішення питань пренатальної педагогіки, а також для тісної міжнародної співпраці та обміну досвідом між Україною та Білоруссю.

«Дошкільна освіта — фундамент виховання, але її грунт — дородова педагогіка», — зазначив під час виступу Борис Жебровський.

Підтримала думку заступника Міністра гостя із закордону — Альбіна Ленідівна Давидович, кандидат педагогічних наук, заступник начальника управління дошкільної освіти Міністерства освіти Республіки Білорусь. Альбіна Давидович звернула увагу присутніх на важливість порушених питань та подякувала за надану можливість взяти участь у конференції. Гостя зауважила, що для Білорусі тема пренатальної педагогіки не розвинена, хоча викликає останнім часом неабиякий інтерес у науково-освітніх колах, проте навіть чітко визначеного термінологічного апарату з цієї теми немає. Альбіна Давидович у своєму виступі «Формування усвідомленого батьківства» підкреслила важливість та незамінність повноцінного сімейного виховання. Також представник білоруської делегації висловила надію на те, що саме дієве та активне обговорення на найвищому рівні питань, пов’язаних з пренатальною педагогікою, допоможе вирішити низку проблем зі згаданої теми.

Про українські традиції пренатальної педагогіки розповіла Марина Анатоліївна Машовець, кандидат педагогічних наук, професор, доцент, заступник директора Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. Професор переконала присутніх, що виховання дитини повинно здійснюватися крізь призму народної педагогіки, оскільки саме в ній сконцентрована мудрість багатьох поколінь і саме через вивчення досвіду минулого дородового виховання дитини осмислюється сучасна пренатальна педагогіка.

 Також з доповідями виступили:
Анатолій Чуприков, доктор медичних наук, професор Національної медичної академії імені П. Л. Шупика — «Роль пренатології в розвитку дитини»;
Лариса Чепрасова, директор Центру розвитку родини «Сімейне коло» у м. Києві, перинатальний психолог — «Психолого педагогічні аспекти роботи з майбутніми батьками»;
Катерина Мулика, завідувач центром практичної психології і соціальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Островського  — «Психологічні аспекти пренатальної педагогіки: досвід системи освіти Полтавської області»;
Наталія Мовчан, координатор громадської організації «Асоціація свідомого батьківства» у м. Києві, психолог — «Важливість пренатальної освіти на різних етапах розвитку людини».

У роботі конференції взяла участь і Тетяна Леонідівна Гурковська, головний редактор журналів «Практичний психолог: Школа» і «Практичний психолог: Дитячий садок» з доповіддю  «Умови емоційного розвитку дитини в пренатальний період».  У своєму виступі головний редактор наголосила на тому, що мати і дитина є одним цілим і цей зв’язок не закінчується після пологів і народження. Моментами ж, що їх об’єднують, якраз є емоції, почуття та переживання.

Емоційна сфера забарвлює життя дитини, виявляючи її ставлення до людей та подій.

Під час вагітності емоції матері визначають стан пренейта (внутрішньоутробної дитини). Стресогенна ситуація страшна не сама собою, а тим, як переживає її вагітна жінка і наскільки вона дає своїм негативним емоціям і переживанням її захопити.

Серед умов, що визначають емоційне тло розвитку пренейта, а отже і власне його розвиток, було виділено такі:

• ставлення до вагітності;
• ставлення до пренейта;
• межі сім'ї.

При цьому доповідач закцентувала увагу на тому, що їх виокремлення є доволі умовним, оскільки життя є цілісним і будь-яка з цих умов охоплює і визначає дві інші.

Сподіваємося, що наступна конференція з питань пренатальної педагогіки проходитиме не в міністерській залі, а в залі певного вищого навчального закладу України. Адже для 18–20-річних студентів інформація щодо пренатального розвитку людини (його особливостей, загрозливі фактори тощо) та періоду вагітності жінки (її вразливості, відповідальності) є більш актуальною, значимою та цікавою.

Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»