Пам'ятка з проведення інтерактивних заходів

Основні принципи

Добровільна участь — учасник повинен мати природну внутрішню зацікавленість у змінах своєї особистості в ході роботи групи.

Новизна — оригінальність вправ і постійна зміна партнерів при виконанні завдань.

Самодіагностика — саморозкриття учасників, усвідомлення та формулювання ними власних особистісно-значущих проблем.

Активність — постійна включеність учасників групи в хід подій.

Діалогізація взаємодії — повноцінне спілкування на заняттях групи, засноване на взаємоповазі учасників, їх повній довірі одне одному.

Довіра і конфіденційність — відкритість і щирість членів групи.

 Правила роботи в інтерактивній групі

Для того щоб робота в групі під час проведення інтерактивних заходів була ефективною, варто дотримуватися певних правил, з якими треба ознайомити всіх учасників.

Правило «тут і тепер»: головним є те, що відбувається саме тепер, які почуття кожен з учасників відчуває в даний момент, тому що лише через актуальні переживання, через груповий досвід людина може пізнати себе. На заняттях можна використовувати лише ту інформацію, яку кожен учасник надає про себе сам під час групової роботи. Попередній досвід спілкування не обговорюється і не може використовуватися як аргумент. На заняттях можна вести записи лише тоді, коли це передбачено завданням. Під час занять не можна виходити за двері.

Правило кола: під час роботи учасники мають бачити одне одного. Кожен з них має перебувати в однаковому положенні відносно будь-якого іншого учасника.

Правило ініціативи учасників: під час занять обговорюється будь-яка проблема, що відповідає внутрішньому запиту учасників. Першочерговою є найбільш актуальна тема (як в екстреній хірургії: насамперед оперують не ту людину, яку привезли першою, а за життєвими показниками). «Життєві показники» на заняттях відповідають неусвідомленій особистісній ієрархії учасників.

Правило «зануреності»: неприпустима наявність супервізорів, спостерігачів, оцінювачів.

Правило емоційної відвертості: якщо учасник міркує про будь-що або відчуває щось «тут і нині», йому варто сказати про це, виявити свої почуття, щоб вони стали надбанням групового досвіду.

Правило «СТОП»: кожний має право сказати: «У мене є почуття, однак я не хочу про це говорити, мені боляче». Таке переживання також стає частиною групового досвіду, а отже викликає нові почуття та окреслює перспективи групової роботи.

Правило щирості: варто говорити лише про реальні почуття, а не про ті, які заспокоїли б, виправдали б чи, навпаки, образили б. Якщо давати партнерові зі спілкування викривлену зворотню реакцію, це може стати причиною формування помилкового уявлення як про себе, так і про інших людей.

Не давати порад: порада, навіть доречна та корисна, є складною для втілення. Не тому, що вона погана чи нереальна, а тому, що передбачає індивідуальний спосіб дії, неприйнятний для іншої людини. Крім того, порада ― це обмеження свободи особистості, а тому може викликати неусвідомлену агресію щодо порадника.

Правило Я-висловлювання: важливим є те, що у групі кожен учасник висловлюється винятково від свого імені, бо лише так можна щиро говорити про свої думки та почуття.

Правило заборони на діагнози чи оцінювання: оцінювання вчинку є обмеженням особистісної свободи та викликає в учасників тривогу щодо оцінки, яку кожен з них може отримати від інших. Це може призвести до закритості членів групи або спровокувати бажання поводитися відповідно до соціальних очікувань.

Правило особистої відповідальності: все, що відбувається чи не відбудеться з конкретною людиною під час групової роботи, є наслідком її власної активності, а отже вона особисто відповідає за свою поведінку. Говорити під час занять можна будь-що, однак за свої слова треба відповідати. Що не вчинив би учасник групи ― це його вибір, за який він несе відповідальність.

Правило особистого вкладу: що більше учасник виявляє особисту активність, то більше він бере участь у груповій роботі і, відповідно, більше отримує зворотного зв’язку. А отже, у нього з’являється більше можливостей для особистісного зростання. Усі дії, що відбуваються під час групової роботи, передбачають активність кожного учасника, на рівних умовах з усіма.

Правило конфіденційності: розповідати, що відбувалося під час занять, як поводився той чи той учасник, які проблеми обговорював ― недопустимо. Крім того, групові процеси мають обговорюватися в групі, а не за її межами, адже розмови про них поза роботою призводять до зменшення напруги, необхідної для групової роботи.

Правило презумпції здоров’я: учасники беруть на себе відповідальність, визнаючи себе здоровими людьми.

Правило усталеності: заняття пропускати не можна.

У повному обсязі статтю можна прочитати в презентаційному числі журналу "Практичний психолог: Дитячий садок"