Читайте в серпневому числі журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»

Шановні колеги!

Останній місяць літа… Отже, маємо час належно підготуватися до нового навчального року. На допомогу вам у серпневому числі журналу ми подаємо лист Міністерства освіти і науки України про діяльність психологічної служби у 2013/2014 навчальному році, який стане вам у пригоді під час планування роботи та вибору пріоритетних завдань. А публікація щодо діяльності фахового методичного об’єднання допоможе скоординувати діяльність практичних психологів району (міста).

Серпневе число висвітлює тему корекційної і розвивальної роботи. З одного боку, практичний психолог виконує цей вид діяльності мало не щодня, а з другого, — щоразу виникають запитання щодо особливостей її організації та реалізації, фахівець змушений знову й знову замислюватися над добором методів та форм у конкретній ситуації. Звісно, ми не можемо дати однозначних відповідей на всі запитання, пов’язані з корекційною і розвивальною роботою практичного психолога. Проте ми намагалися висвітлити найактуальніші з них, зокрема: правила взаємодії з дітьми, розуміння дорослими «розвитку як норми», особливості побудови розвивальної роботи з дітьми раннього віку, надання психологічної допомоги дітям зі СДУГ та запобігання виникненню страху смерті в дошкільників, а також правила проведення тренінгів з дорослими учасниками освітнього процесу.

Провідною темою серпневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» є корекційна і розвивальна робота.

Ранній вік — неповторний, своєрідний період у житті кожної дитини. Про це свідчать його фундаментальні надбання, які за своєю значимістю не мають рівних протягом усього подальшого життя. Саме тому організація і забезпечення виховної та розвивальної роботи з дитиною перших трьох років життя є важливою проблемою на усіх її рівнях: фізичному, фізіологічному, психічному, психологічному тощо. Вона вимагає від дорослих не лише зусиль, а й знань закономірностей розвитку дітей на цьому віковому етапі. Про це йде мова в статті «Розвивальна робота в групах дітей раннього віку».

Провідним методом корекції в дошкільному віці є гра у всьому розмаїтті її видів. Оскільки, протягом усього дошкільного дитинства гра залишається провідною діяльністю дітей. А також, елементи ігротерапії з успіхом застосовують для корегування різноманітних вад і відхилень у розвитку та взаємодії під час роботи з дітьми значно старшого віку та дорослими. Основу гри складають позитивні емоції та безпосередні відчуття, що дає змогу дитині отримати задоволення, а фахівцеві швидко і надійно досягнути поставленої мети. Завдання та зміст корекційної роботи описано в статті «Корекція негативних проявів у поведінковій та емоційно-особистісній сфері дітей старшого дошкільного віку».

Безперечним є факт, що розуміння дорослими особливостей розвитку дитини із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності, прийняття її такою, якою вона є, відповідальність за її становлення, послідовність та терплячість у здійсненні необхідних виховних заходів є необхідною передумовою здійснення адекватної корекційно-розвивальної роботи з такою дитиною. Цьому, власне, й присвячено статтю «Корекційна робота з дитиною із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності».

Завдань щодо розвивальної та корекційної роботи у практичного психолога стільки, скільки є дітей у дитячому садку. Окрім того, він має працювати з педагогами, щоб сприяти їхньому професійному й особистісному зростанню, сприяючи тим самим розквіту потенціалу кожної дитини. Саме тому практичному психологу варто шукати засоби роботи, що мають універсальні можливості. Одним із таких засобів є метод тістопластики. Про те, як організувати роботу з тістопластикою, описано в статті «Тістопластика в розвивальній та корекційній роботі».

Потреба змінити навчально-дисциплінарну модель взаємодії дорослого з дитиною на гуманно спрямовану задекларована й проголошена багато разів. Проте реалізувати такий перехід можливо лише в разі особливої педагогічної майстерності дорослих, спрямованої на розкриття специфіки індивідуального особистісного розвитку дитини. Про це читайте в статті «Супровід розвитку дитини на засадах гуманного підходу».

Особливості роботи методичного об’єднання практичних психологів — у статті «Організовуємо роботу фахового методичного об’єднання». Нині не існує єдиного положення про фахове методичне об’єднання, проте його затвердження для конкретного району (міста) дає змогу не лише регламентувати діяльність методичного об’єднання зсередини, а й перетворити його на дієву структуру освіти регіону. У статті окреслено основні обов’язки голови та членів фахового методичного об’єднання.

Про те, як допомогти дитині пережити горе йде мова в статті «Втрата близької людини: «неправильні» слова». У ситуації втрати близької для дитини людини постає першочергове запитання: як про це сказати і що вдіяти? Проте не менш важливим є розуміння того, чого не слід говорити та робити в хвилини горя, і як неправильні слова, сказані під час болючого емоційного переживання, можуть спровокувати невротичні стани та реакції дитини.

Інтерес до застосування активних методів навчання, зокрема й психологічного тренінгу, постійно зростає, адже сучасне життя вимагає від особистості перероблення величезного потоку інформації, підвищення стресостійкості, адаптованості до нових, «недружніх» умов навколишнього соціального та природного середовища. Проте не кожний інтерактивний захід є психологічним тренінгом. Як зорієнтуватися, що ж насправді є психологічним тренінгом, а що — комерційною маніпуляцією, читайте в статті «Психологічний тренінг: за чи проти».

Якщо вас цікавить питання корекційної і розвивальної роботи не лише в період дошкільного віку — перегляньте серпневе число журналу «Практичний психолог: Школа».

Ознайомитись зі змістом інших номерів журналу «Практичний психолог: Дитячий садок», а також придбати потрібні для роботи номери ви можете на Порталі освітян України «Педрада».