пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Читайте в серпневому числі журналу «Практичний психолог: Школа»

Шановні колеги!


Останній місяць літа… Отже, маємо час належно підготуватися до нового навчального року. На допомогу вам у серпневому числі журналу ми подаємо лист Міністерства освіти і науки України про діяльність психологічної служби у 2013/2014 навчальному році, який стане вам у пригоді під час планування роботи та вибору пріоритетних завдань. А публікація щодо діяльності фахового методичного об’єднання допоможе скоординувати діяльність практичних психологів району (міста).


Серпневе число висвітлює тему корекційної і розвивальної роботи. З одного боку, практичний психолог виконує цей вид діяльності мало не щодня, а з другого, — щоразу виникають запитання щодо особливостей її організації та реалізації, фахівець змушений знову й знову замислюватися над добором методів та форм у конкретній ситуації. Звісно, ми не можемо дати однозначних відповідей на всі запитання, пов’язані з корекційною і розвивальною роботою практичного психолога. Проте ми намагалися висвітлити найактуальніші з них, зокрема: правила проведення тренінгу, віковий аспект в організації розвивальної роботи в групі учнів, надання психологічної допомоги дітям зі СДУГ, активізація пізнавальної діяльності молодших школярів, а також запобігання конфліктам у педагогічному спілкуванні, страху смерті у дітей та інтернет-залежності у старшокласників.

Нині в нас є привід і для свята. У серпні журнал «Практичний психолог: Школа» святкує день народження! Неначе тільки вчора з’явилися перші примірники нового видання для практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів. А сьогодні нас читають тисячі фахівців. Дякуємо всім колегам напряму «МЦФЕР:Освіта», шановним авторам і вам, любі читачі, за допомогу, підтримку і схвальні відгуки. Сподіваємося, ми й надалі так само дружно й плідно ділитимемося досвідом, зростатимемо та розвиватимемося разом.

З повагою
головний редактор Тетяна Гурковська

Провідною темою серпневого числа журналу «Практичний психолог: Школа» є корекційна і розвивальна робота.





Тому інтерес до застосування активних методів навчання, зокрема й психологічного тренінгу, постійно зростає, адже сучасне життя вимагає від особистості перероблення величезного потоку інформації, підвищення стресостійкості, адаптованості до нових, «недружніх» умов навколишнього соціального та природного середовища. Проте не кожний інтерактивний захід є психологічним тренінгом. Як зорієнтуватися, що ж насправді є психологічним тренінгом, а що — комерційною маніпуляцією, читайте в статті «Психологічний тренінг: за чи проти».



Важливою й водночас доволі енергомісткою складовою діяльності практичного психолога є проведення групових розвивальних занять. Вікова специфіка групи визначає не лише спрямування заходу, а й формулювання теми, адже фраза «Сьогодні ми поговоримо про…» може або зацікавити, або ж відмежувати групу від фахівця. Замало знати вікові особливості розвитку молодших школярів чи підлітків, необхідно усвідомлено використовувати їх під час організації розвивальної роботи з групою. В пригоді фахівцю стане стаття «Групові розвивальні заняття».



Як відомо, у процесі шкільного навчання пізнавальна діяльність як психологічне утворення в молодших школярів формується здебільшого стихійно. Діти, які погано вчаться в молодшому шкільному віці, погіршують результати навчання в підлітковому і старшому шкільному віці і допомогти їм стає все складніше. Тому важливо допомогти вчителеві цілеспрямовано формувати пізнавальну діяльність та не залишати цей процес на стихійне становлення. І допоможе в цьому стаття «Формування операційного компонента пізнавальної діяльності в молодших школярів», в якій подано орієнтовне змістове наповнення роботи практичного психолога щодо формування в молодших школярів мисленнєвої операції порівняння.


Безперечним є факт, що розуміння дорослими особливостей розвитку дитини із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності, прийняття її такою, якою вона є, відповідальність за її становлення, послідовність та терплячість у здійсненні необхідних виховних заходів є необхідною передумовою здійснення адекватної корекційно-розвивальної роботи з такою дитиною. Цьому, власне, й присвячено статтю «Корекційна робота з дитиною з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності».

Ранній юнацький вік є особливо чутливим щодо інформаційного впливу. Захоплення старшокласників благами віртуального світу позначається на їхніх цінностях, мріях, планах тощо. Тому практичному психологові необхідно приділяти особливу увагу роботі з старшокласниками щодо інформування про небезпеки, з якими можна стикнутися в інтернет-просторі. Про проблеми, що спричиняє інтернет-залежність, читайте в статті «Формування інтернет-залежності в старшокласників».

Відомо, що ефективна взаємодія учителів та учнів — це своєрідний результат опанування ними мистецтвом діалогу. Особливу роль в побудові такого діалогу відіграє вчитель, який має обрати правильну стратегію, аби скоригувати неприйнятну поведінку учнів, сформувати в них позитивне уявлення про самих себе, утвердити їхню внутрішню волю. Про те, як досягти цього, — у статті «Педагогічний конфлікт: причини й шляхи подолання», у якій подано семінар-практимум "Учителі та учні: мистецтво діалогу".

Про те, як допомогти дитині пережити горе, йде мова в статті «Втрата близької людини: «неправильні» слова». У ситуації втрати близької для дитини людини постає першочергове запитання: як про це сказати і що вдіяти? Проте не менш важливим є розуміння того, чого не слід говорити та робити в хвилини горя, і як неправильні слова, сказані під час болючого емоційного переживання, можуть спровокувати невротичні стани та реакції дитини.

Особливості роботи методичного об’єднання практичних психологів — у статті «Організовуємо роботу фахового методичного об’єднання». Нині не існує єдиного положення про фахове методичне об’єднання, проте його затвердження для конкретного району (міста) дає змогу не лише регламентувати діяльність методичного об’єднання зсередини, а й перетворити його на дієву структуру освіти регіону. У статті окреслено основні обов’язки голови та членів фахового методичного об’єднання.





Усе це та багато іншої важливої, актуальної та цікавої інформації дізнавайтеся зі сторінок щомісячного спеціалізованого журналу «Практичний психолог: Школа».

Ознайомитись зі змістом інших номерів журналу «Практичний психолог: Школа», а також придбати потрібні для роботи номери ви можете на Порталі освітян України «Педрада».






Немає коментарів:

Дописати коментар