Чи потрібні заняття в роботі практичного психолога
Ідеальною формою роботи практичного психолога з дитиною є індивідуальна. Для індивідуальної взаємодії зазвичай не потрібно організовувати заняття за всіма методичними правилами.
Практичний психолог має прожити день поруч і разом з дітьми: цьому підказав, із тим поговорив, іншому допоміг, підтримав вихователя і продовжив тему заняття на прогулянці з підгрупою чи в індивідуальній бесіді. Фахівець має включатися в будь-яку проблемну ситуацію, допомагаючи дитині вийти з неї якомога успішніше. А для цього він має віртуозно володіти методом спостереження. Треба вміти побачити, як поводиться дитина з вихователем, однолітками, батьками, як реагує на зміну правил, як змінюється її поведінка у спілкуванні з різними дорослими та однолітками.
За результатами спостереження практичний психолог має виокремити сильні і слабкі сторони дитини, зрозуміти на що можна спиратися, аби стимулювати її розвиток. Фахівець має в будь-якій ситуації розуміти, що нормально для цієї дитини з огляду на її особливості, а що — ні. І тоді вже шукати причини негативних змін і способи усунення їх впливу на дитину.
Будь-якою інформацією про дитину практичний психолог має послуговуватися на її благо. Зокрема, допомагати вихователю вибудовувати взаємини з дитиною, пояснювати, що потрібно зробити, аби підвищити її активність на занятті чи допомогти їй налагодити взаємодію з однолітками тощо.
Отже, ані для розвивальної, ані для діагностичної роботи заняття не є визначальною формою організації роботи практичного психолога з дитиною. Утім інколи його особливостями зручно скористатися, зокрема під час спостереження за дитиною у регламентованій діяльності тощо.
Також кожен фахівець, який працює з дошкільниками, повинен пам’ятати: щоб робота була високопродуктивною — організовувати її слід в ігровій формі.
Тож грайтеся з кожною дитиною, надихайтеся її завзяттям, захоплюйтесь її сміхом і живіть заради її щастя.
З повагою
головний редактор
Тетяна
ГУРКОВСЬКА
Немає коментарів:
Дописати коментар