Читайте в липневому числі журналу «Практичний психолог: Школа»

Шановні колеги!

Липневе число журналу присвячено актуальній та болісній темі — «Діти групи ризику». Сьогоденна ситуація взаємодії педагогів з дітьми істотно відрізняється від тієї, що була 12–15 років тому, і насамперед формальними, проте сутнісними моментами.

Наразі майже зник із мовного обігу педагогів термін «важкі діти», хоча саме вони й складають групу ризику. Російськомовний еквівалент «трудные дети» є більш яскравим і точним щодо ілюстрування специфіки роботи педагогів з такими вихованцями — дітьми, з якими необхідно «трудитися», тобто докладати зусиль — емоційних, моральних, психологічних і навіть фізичних — щодо взаємодії з ними, пошуку індивідуального підходу до кожної дитини, а також щодо роботи фахівця над самим собою.

Сьогодні педагоги активно послуговуються науковими термінами, що характеризують певний проблемний аспект поведінки дитини. Зазвичай ці терміни запозичено з інших галузей, здебільшого дефектології або медицини. Їхнє використання зумовлено «модою» та прагненням педагогів бути сучасними. Безликі штампи, що звучать з вуст педагогів, засвідчують певну їхню відстороненість від розуміння індивідуальних особливостей дітей, своєрідності їх поведінкових проявів. Цей підхід демонструє приречений погляд педагогів на дитину: мовляв, якщо вона така, то вже нічого не можна вдіяти, отже, й працювати з нею не треба. У цьому разі «приймати дитину такою, якою вона є» — неприпустимо з професійного погляду. Педагоги мають ставитися до індивідуальних особливостей своїх вихованців з розумінням їх індивідуальних особливостей, шукати допомоги в суміжних фахівців та спільних шляхів розв’язання складних питань у взаємодії з дітьми групи ризику.

Тож перед практичним психологом стоїть відповідальне та багатоаспектне завдання — запобігати появі відхилень у поведінці дитини, і в цьому, шановні колеги, допоможуть публікації нашого журналу.

Провідною темою липневого числа журналу «Практичний психолог: Школа» є діти групи ризику.

Як відомо, в останні десятиріччя особливо гостро постала проблема соціально-дезадаптованої поведінки дітей. Відсутність спеціальних знань і навичок здорового способу життя, а також своєчасних соціально-адаптивних стратегій поведінки в дорослої частини населення — батьків, вихователів, педагогів — не дає змоги надавати результативну психологічну та соціальну підтримку дітям, й насамперед, попереджати виникнення девіантної поведінки дітей. Цій проблематиці й присвячено статтю «Діти групи ризику».

На жаль, дитяча злочинність — одна з найбільш гострих проблем сьогодення, саме тому практичний психолог має особливо відповідально поставитися до вибору адекватних методів психолого-педагогічного супроводу дітей-правопорушників. Про те, як побудувати систему роботи з дітьми-правопорушниками, аби максимально знизити негативні прояви в їх поведінці, читайте в статті «Профілактична та корекційна робота з дітьми-правопорушниками».

Статистичні дані свідчать, що приблизно третина дітей не лише регулярно потерпає від насильства в умовах навчального закладу, а й не отримує належної допомоги в таких ситуаціях. Аби мінімалізувати кількість таких прикрих випадків, практичний психолог має брати активну участь в діяльності, спрямованій на створення безпечного простору для навчання та виховання дітей різних вікових категорій, зокрема здійснювати профілактичну роботу. У пригоді йому стане стаття «Проблема насильства в умовах навчального закладу».

Юридичним аспектам щодо питань відповідальності за делінквентні дії дітей присвячена стаття «Відповідальність за делінквентні дії дітей», в якій розглянуто, з якого віку настає адміністративна та цивільно-правова відповідальність дитини, її межі, та хто відшкодовує спричинену дитиною-делінквентом шкоду.

Беззаперечно, організація та проведення профілактичної правовиховної роботи, спрямованої на зниження рівня злочинності серед підлітків і молоді, є одним із соціально важливих завдань, які стоять перед органами управління освітою та педагогічними колективами навчальних закладів. Необхідно підвищувати ефективність індивідуальної корекційної роботи з педагогічно занедбаними підлітками, які скоювали протиправні дії, та забезпечувати їх належний психолого-педагогічний супровід. У статті «Реадаптація підлітків у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації» на прикладі Фонтанської ЗОШСР, що на Одещині, висвітлено досвід роботи щодо реадаптації підлітків.

Відомо, що тема суїцидів, суїцидних схильностей та тенденцій оповита міфами та фантазіями, які виникають через соціальне замовчування реальної ситуації, що склалася. Насамперед мова йде про те, що «небезпечним віком» для суїцидних схильностей вважають підлітковий вік (15–17 років). Однак останні дані цієї сумної статистики свідчать про те, що середній вік суїцидентів змістився до 11–13 років. Про особливості суїцидного процесу та чинники, що зумовлюють його виникнення, йдеться в статті «».

Не втрачає своєї актуальності й проблема гіперактивності дітей, висвітлена в статті «Специфіка психологічної діагностики дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності», адже кількість гіперактивних дітей постійно зростає, наразі від 2 до 20% дітей проявляють гіперактивні розлади. Фахівці називають різні причини цього й одностайно стверджують, що в кожної дитини свої причини гіперактивності. Тому перш ніж розробляти корекційну програму, практичний психолог має провести психологічну діагностику проявів і причин гіперактивної поведінки дітей, використовуючи відповідний психологічний інструментарій.

Цікаво, що за даними статистичних досліджень, у загальноосвітньому навчальному закладі на кожен клас припадає 20–25% ліворуких дітей, які потребують іншого підходу до процесу їх розвитку та навчання. Тому одним із першочергових завдань практичного психолога є створення максимально комфортних умов навчання ліворуких дітей задля збереження їхнього здоров’я, реалізації індивідуальних можливостей та здібностей, і насамперед, він має розумітися на особливостях розвитку таких дітей. У цьому йому допоможе стаття «Ліворукі діти: специфіка розвитку та навчання».

Усе це та багато іншої важливої, актуальної та цікавої інформації дізнавайтеся зі сторінок щомісячного спеціалізованого журналу «Практичний психолог: Школа».

Ознайомитись зі змістом інших номерів журналу «Практичний психолог: Школа», а також придбати потрібні для роботи номери Ви можете на Порталі освітян України «Педрада».