Борис Герасимович увійшов в історію психологічної науки як фундатор та
лідер Петербурзької наукової школи психологів. Учений прагнув створити системну
модель людинознавства, яка узагальнила б дослідження різних наук про людину як
особистість та індивідуальність. Виокремив ієрархічно підпорядковані рівні
організації людини: індивід, особистість, індивідуальність.
Неабияку наукову цінність мають і праці вченого в галузі чуттєвого
сприйняття, а також вікової та диференційної психології, досліджень з
психології спілкування, проблем працездатності поранених під час Великої
Вітчизняної війни.
Із наукової спадщини…
- Психология педагогической оценки (1935)
- Очерки психологии (1945)
- Психология чувственного познания (1960)
- Теория ощущений (1961)
- Очерки русской психологии XVIII—XIX веков (1967)
- Человек как предмет познания (1969)
- О проблемах современного человекознания (2001)
- Человек как предмет познания (2001)
- Психология и проблемы человекознания (2005)
- Личность, субъект деятельности, индивидуальность (2008)
Немає коментарів:
Дописати коментар