Читайте в липневому числі журналу «Практичний психолог: Дитячий садок»

Шановні колеги!

Липневе число журналу присвячено актуальній та болісній темі — «Діти групи ризику». Нинішня ситуація взаємодії педагогів з дітьми істотно відрізняється від тієї, що була 12–15 років тому, і насамперед формальними, проте сутнісними моментами.

Наразі майже зник із мовного обігу педагогів термін «важкі діти», хоча саме важкі діти складають групу ризику. Російськомовний еквівалент «трудные дети» є більш яскравим і точним щодо ілюстрування специфіки роботи педагогів з такими вихованцями — дітьми, з якими необхідно «трудитися», тобто докладати зусиль — емоційних, моральних, психологічних і навіть фізичних — щодо взаємодії з ними, пошуку індивідуального підходу до кожної дитини, а також щодо роботи фахівця над собою.

Сьогодні педагоги активно послуговуються науковими термінами, що характеризують певний проблемний аспект поведінки дитини. Зазвичай ці терміни запозичено з інших галузей, здебільшого дефектології або медицини. Їхнє використання зумовлено «модою» та прагненням педагогів бути сучасними. Безликі штампи, що звучать з вуст педагогів, засвідчують певну їхню відстороненість від розуміння індивідуальних особливостей дітей, своєрідності їхніх поведінкових проявів. Цей підхід демонструє приречений погляд педагогів на дитину: мовляв, якщо вона така, то вже нічого не можна вдіяти, отже, й працювати з нею не треба. У цьому разі «приймати дитину такою, якою вона є», — неприпустимо з професійного погляду. Педагоги мають ставитися до своїх вихованців із розумінням їхніх індивідуальних особливостей, шукати допомоги в суміжних фахівців та спільних шляхів розв’язання складних питань у взаємодії з дітьми групи ризику.

Тож перед практичним психологом постало відповідальне та багатоаспектне завдання — запобігати появі відхилень у поведінці дитини, які доволі часто з’являються через необізнаність чи надмірну самовпевненість педагогів та батьків у власних знаннях і вміннях.

Переконані, що публікації нашого журналу допоможуть вам, шановні колеги, як у просвітницькій роботі з батьками та педагогами, так і з психологічним супроводом дітей групи ризику.

Провідною темою липневого числа журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» є діти групи ризику.

Як відомо, в останні десятиріччя особливо гостро постала проблема соціально-дезадаптованої поведінки дітей. Відсутність спеціальних знань і навичок здорового способу життя, а також своєчасних соціально-адаптивних стратегій поведінки в дорослої частини населення — батьків, вихователів, педагогів — не дає змоги надавати результативну психологічну та соціальну підтримку дітям, й насамперед, попереджати виникнення девіантної поведінки дітей. Цій проблематиці й присвячено статтю «Діти групи ризику».

Не втрачає своєї актуальності й проблема гіперактивності дітей, висвітлена в статті «Специфіка психологічної діагностики дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності», адже кількість гіперактивних дітей постійно зростає, наразі від 2 до 20% дітей проявляють гіперактивні розлади. Фахівці називають різні причини цього й одностайно стверджують, що в кожної дитини свої причини гіперактивності. Тому перш ніж розробляти корекційну програму, практичний психолог має провести психологічну діагностику проявів і причин гіперактивної поведінки дітей, використовуючи відповідний психологічний інструментарій. 

Дедалі більшого значення набуває проблема агресивності школярів, що потребує пильної уваги фахівців, адже агресивність ускладнює пристосування школярів до умов життя в суспільстві та є одним із основних чинників їх девіантної поведінки. Саме тому так важливо вчасно та правильно провести діагностику агресивності та обрати відповідні напрями корекційної роботи. Для цього практичному психологу стане в пригоді стаття «Діагностика агресивності».

Практичному психологу та вихователям часто доводиться стикатися з істеричними проявами дитини дошкільного віку. На такі «безпричинні» прояви нерідко скаржаться і батьки. А чи справді така поведінка є безпричинною? Що робити, коли схожа ситуація вже виникла? Як ставитися до такої поведінки дитини? Як розуміти істеричні прояви дитини з розладами аутичного спектра? Відповіді на ці запитання — у статті «Істеричні прояви в дитини дошкільного віку».

Цікаво, що за даними статистичних досліджень, у загальноосвітньому навчальному закладі на кожен клас припадає 20–25% ліворуких дітей, які потребують іншого підходу до процесу їх розвитку та навчання. Тому одним із першочергових завдань практичного психолога є створення максимально комфортних умов навчання ліворуких дітей задля збереження їхнього здоров’я, реалізації індивідуальних можливостей та здібностей, і насамперед, він має розумітися на особливостях розвитку таких дітей. У цьому йому допоможе стаття «Ліворукі діти: специфіка розвитку та навчання».

Багатьом батькам першокласників знайома ситуація, коли майже з перших тижнів навчання у вчителів виникають претензії до уважності та зосередженості їхньої дитини. Усі ці неприємні ситуації, що виникають у процесі учбової діяльності, зумовлені недостатнім вольовим розвитком дитини. Щоб запобігти виникненню недоліків у навчанні, необхідно забезпечити оптимальний розвиток вольової поведінки дитини старшого дошкільного віку. Про це, власне, й іде мова в статті «Розвиток вольової поведінки дитини 6–7 років».

Особливого значення мовлення дитини набуває у ранньому віці. Саме тоді воно виникає, починає розвиватися і разом із ним розвивається психіка дитини. Тому діагностику психоемоційного розвитку потрібно розпочинати із мовлення. Належну слід приділяти порушенням мовлення у ранньому віці, проявам вербалізму в дітей дошкільного віку, їхнім комунікативним умінням. Цим питанням і присвячені статі «Затримка мовленнєвого розвитку дитини», «Явище вербалізму в дітей дошкільного віку», «Спілкування з дитиною: завдання для дорослих».

Про все це та про іншу важливу, актуальну та цікаву інформацію дізнавайтеся зі сторінок щомісячного спеціалізованого журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».

Якщо вас цікавить  питання роботи з дітьми групи ризику  не лише в період дошкільного віку — перегляньте липневе число журналу «Практичний психолог: Школа».

Ознайомитись зі змістом інших номерів журналу «Практичний психолог: Дитячий садок», а також придбати потрібні для роботи номери ви можете на Порталі освітян України «Педрада».