Починаючи з 1966 року в усьому світі відзначають Міжнародний день шахів (International Chess Day). Це свято проводиться за рішенням FIDE — Всесвітньої шахової федерації, заснованої в 1924 році.
Шахи — це настільна гра на дошці, поділеній на 64 клітини, де розташовано 32 фігури: по 16 фігур білого і чорного кольору. Грають два партнери. Мета гри полягає в тому, щоб поставити мат королю супротивника. Назва гри походить з персидської мови: «шах мат» перекладається як «володар помер». Батьківщиною шахів є Індія, де в V столітті з’явилася попередниця шахів — гра чатуранга. До Київської Русі шахи потрапили приблизно в IX-X століттях.
Шахи не даремно вважають грою інтелектуалів. Адже вони сприяють розвитку концентрації уваги, вмінню долати труднощі та планувати власні дії, логічно мислити. Численні дослідження вчених про вплив гри у шахи на розвиток дитини доводять, що у дітей, які погано себе поводять і володіють низьким рівнем знань, шахи сприяють підвищенню успішності, розширенню світогляду. Окрім того, агресія дітей під впливом цієї настільної гри трансформується у зосередженість, уважність та зібраність. Шахи також формують самокритичність: коли дитина програє, вона починає аналізувати свої помилки, вчиться адекватно реагувати на невдачі та, як наслідок, — приймає виважені рішення. Для розумової діяльності шахи означають те ж, що заняття спортом для фізичного вдосконалення.
Цікаво…
Існує багато притч про те, як один чоловік пропонує іншому розрахуватись з ним за певну послугу таким чином: покласти на першу клітинку шахової дошки одне зернятко рису, на другу — два, і так далі,тобто на кожну наступну клітинку вдвічі більше за попередню. І завжди той, хто розраховується подібним способом, розоряється. Це й не дивно, адже підраховано, що загальна вага рису на останній клітинці шахової дошки становитиме більше 460 млрд. тонн.
***
Перейменування шахового «ферзя» на «королеву» пов’язано з реальними історичними подіями. В стародавні часи цю фігуру називали «візир» («перший міністр») або «ферзь» і вона рухалась лише на одну клітинку по діагоналі та була слабкою фігурою. В XV столітті відбулась зміна правил гри: фігура «ферзь» стала називатися «королевою» й отримала значну ігрову силу. Більшість істориків шахів переконані, що сила, отримана шаховою королевою, відповідала владі та політичному впливові, яких досягла реальна королева — Ізабелла Кастильська.
***
Коли Наполеон перебував у засланні на острові Святої Єлени, він часто грав у шахи, навіть не підозрюючи, що шахові фігурки зберігають таємницю. Лише багато років по тому, в 1933 році на виставці особистих речей Наполеона, в них було виявлено плани втечі полководця з острова.
Як з’ясувалось, шахи виготовили друзі Наполеона. Один із втаємничених офіцерів вирушив на кораблі до острова Святої Єлени, щоб подарувати їх полководцю. Проте офіцер загинув, не встигнувши виконати свою місію, а разом з ним і таємниця шахів. Згодом гру все таки доправили Наполеону, але він так і не дізнався про її справжню суть.
***
Спочатку у шахи грали без контролю за часом. Відповідно, гравці могли змагатись багато годин або навіть діб підряд. Вони були виснаженими і втомленими. У 1851 році під час турніру з шахів помічник судді зафіксував, що «партія не була закінчена у зв’язку з тим, що гравці врешті-решт поснули».
Через рік після цього випадку на міжнародному турнірі впровадили контроль відліку часу у вигляді пісочного годинника, а у 1883 році з’явилися перші механічні шахові годинники, створені британцем Томасом Вілсоном.
***
Перша шахова партія, зіграна по телефону, відбулася в 1878 році між двома джентльменами графства Дербішир в Англії.
***
Усі видатні англійські шахматисти періоду Другої світової війни працювали дешифрувальниками у Британській розвідці.
Начинать учить ребенка игре в шахматы можно еще в дошкольном возрасте (4-6 лет). Однако, ни в коем случае нельзя принуждать ребенка, вместо этого его нужно заинтересовать. Не стоит и сразу отдавать ребенка-дошкольника в шахматный клуб, поскольку это потребует от него дополнительных сил для адаптации к новым условиям. Смена обстановки, новые лица могут уничтожить интерес к игре.
ВідповістиВидалитиПервый урок должен быть не столь информативным, как развлекательным, а первое впечатление об игре — ярким и интересным. Расскажите ребенку сказку о короле и королеве или о войне двух королевств, используйте имена любимых персонажей ребенка или даже его игрушки. В течение первого урока, который, кстати, должен длиться не более 20 минут, ребенок должен запомнить, как ходит несколько фигур и в чем состоит суть игры. Не менее важным моментом является также то, что вы должны закончить урок до того, как ребенку станет неинтересно. Следите за этим.
Очень часто, чтобы заинтересовать ребенка, родители проигрывают ему. Однако так можно переусердствовать и ребенок привыкнет к легким победам. Но, с другой стороны, поражение может негативно повлиять на психику малыша, в результате — интерес к шахматам исчезнет навсегда. В таком случае вы должны объяснить ребенку, что это всего лишь игра и не нужно все воспринимать близко к сердцу.
Знакомя ребенка с игрой в шахматы, можно заложить своеобразный фундамент для дальнейшего обучения в школе. Дети, умеющие играть в шахматы (адекватно своему возрасту и опыту) более сообразительны, сосредоточены, самостоятельные, быстрее усваивают пройденный материал.
Эта удивительная интеллектуальная игра приносит ребенку дошкольного возраста много радости и удовольствия и одновременно оказывает значительное влияние на его умственное развитие.