7 червня виповнюється 172 роки від дня народження Івана Сікорського, видатного українського психіатра та психолога
Особливий внесок в психологічну науку Іван Сікорський зробив у галузі дитячої психології, зокрема педагогічної патології. Учений досліджував причини порушень психіки дитини, основні напрями її нервово-психічного розвитку в період дитинства, умови, що сприяють цьому розвиткові, а також засоби, які можуть уповільнити такі порушення.
Значну увагу психолог акцентував на складних психологічних впливах, що можуть спровокувати негативні прояви в характері дитини. Це, насамперед, поганий приклад та неправильне виховання. На думку Івана Олексійовича, у подоланні таких проявів мають брати участь не лише психологи, фізіологи, а й безпосередні наставники дітей, тобто педагоги.
Уперше в світовій практиці Іван Сікорський почав застосовувати експеримент у вивченні дитячої психології, він спостерігав за розумовою діяльністю учнів.
Іван Сікорський був редактором київського медичного журналу "Вопросы нервно-психической медицины" (1896—1905), засновником та головою багатьох наукових товариств. За його ініціативи засновано у Києві Лікарсько-Педагогічний Інститут для розумово-відсталих та нервових дітей.
Наукову діяльність Івана Сікорського високо цінували за кордоном. У 1879 році його обрали членом-кореспондентом Бельгійського королівського медичного товариства, а в 1882-му він став іноземним членом-кореспондентом Паризького товариства громадської медицини і професійної гігієни, а також членом Товариства психіатрів і Товариства російських лікарів (Санкт-Петербург).
Ідеї... Погляди... Думки...
"Искусство воспитания имеет всеобъемлещую важность, искусство психиатрическое имеет великую важность...»
«Для успехов необходимо, чтобы и ученик, и учитель одинаково были бодры. Утомление одного из них понижает успехи дела, но утомление обоих понижает успехи ученика в кратных пропорциях...»
«Необходимо без замедления обратиться к фактической стороне дела и изучать, и изучать детей, которых мы все любим, и о которых так мало знаем...»
«Детская психология — великое дело, а умение связать эту психологию с психологическими судьбами будущей личности — ещё большая и ещё важнейшая задача...»
«Истинный план наблюдений и педагогических воздействий должен обнимать все стороны души ребёнка, а именно: ум, чувство, волю и даже инстинкты и низшие проявления души. Эти последние обыкновенно игнорируются воспитателями, а между тем они имеют существенное значение, как для здоровья, так и для правильного развития характера. Они должны быть взяты на учёт, и с них следует начинать педагогические заботы...»
Із наукової спадщини…
- Черты из психологии славян (1895)
- Алкоголизм и питейное дело (1897)
- Об успехах медицины в деле охранения высших сторон здоровья (1898)
- О заикании (1889)
- Сборник научно-литературных статей по вопросам общественной психологии, воспитания и нервно-психической гигиены (1900)
- Душа ребенка (1901)
- Психологические основы воспитания (1905)
- Всеобщая психология с физиогномикой в иллюстрированном приложении (1911)
- Всеобщая психология с физиогномикой в иллюстративном изложении» (1912)
Немає коментарів:
Дописати коментар