Читайте в червневому числі журналу «Практичний психолог: Школа»

Шановні колеги!

Ось і настало літо!

Літо для освітян традиційно — час відпусток, а заразом і час для аналізу своєї роботи за навчальний рік, що минув. Тож, прагнучи бути для вас корисними, у червневе число журналу «Практичний психолог: Школа», ми відібрали матеріали, що допоможуть вам проаналізувати власну діяльність.

Оптимально вибудувати роботу з усіма учасниками освітнього процесу вже від початку наступного навчального року — ще одне завдання, до виконання якого фахівці психологічної служби намагаються підготуватися за літо. Ключовою постаттю у навчанні дітей є педагог, а його імідж є питанням як у сучасному суспільстві, так і в дитячій спільноті. Тож публікації щодо того, як створити вдалий імідж педагога та побудувати оптимальний соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі, стануть вам у пригоді в роботі з педагогами. Соціально-психологічний клімат педагогічного колективу має величезний вплив і на дітей, особливо у період їх адаптації до нових умов навчання. Проблема адаптації дитини є багатоаспектною, тому її висвітлення ми продовжили і цьому числі журналу. Зокрема ми пропонуємо вам публікацію, яка допоможе вам вивчити особливості вольового розвитку першокласників. Період адаптації є складним не лише для дитини, а й для дорослих ― батьків та педагогів. Проте, за висловом Григорія Костюка, якщо комусь і має бути складно в школі, то саме дорослим. Наш журнал допомагає вам, шановні колеги, полегшити процес адаптації дитини будь-якого віку до нових умов навчання

Нагадуємо, якщо у вас виникли складні ситуації або нагальні запитання, щодо розв’язання яких ви хотіли б порадитися та отримати кваліфіковану допомогу, пишіть нам на електронну адресу psyholog@mcfr.com.ua. Радо допоможемо вам, надавши вичерпні та компетентні відповіді.

Звертаємо вашу увагу, що передплата на журнал на ІІ півріччя триває до 15 червня. Крім поштового відділення, передплату можна оформити в редакції чи в інтернет-магазині www.shop.mcfr.com.ua, тож не забувайте вчасно її оформити.

Темою червневого числа журналу «Практичний психолог: Школа» є діяльність психологічної служби системи освіти.

Так, у статті «Психологічна служба системи освіти України: специфіка діяльності та особливості її вивчення» читайте про сучасний етап розвитку психологічної служби системи освіти України, про пріоритетне значення удосконалення системи управління її підструктурами, запровадження нових форм та методів роботи з працівниками психологічної служби, які забезпечують комплексний і багатопрофільний психологічний та соціально-педагогічний супровід виховання, навчання і розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу. Крім того, у статті подано програму вивчення стану функціонування психологічної служби системи освіти району (міста), яка стане вам у пригоді в професійної діяльності.

На сьогодні психологічна служба відіграє особливу роль у навчально-виховному комплексі. Зробіть ксерокопію схеми вивчення стану функціонування психологічної служби. За допомогою неї ви зможете легко оцінити ефективність психологічної служби будь-якої установи системи освіти, зокрема, рівень забезпеченості навчального закладу працівниками психологічної служби, їх фахову підготовку; матеріальну забезпеченість та нормативну базу кабінету практичного психолога/соціального педагога; ефективність його співпраці з учасниками освітнього процесу.

Безумовно, важливою є й постать керівника психологічної служби. Про високі соціально-психологічні та психофізіологічні вимоги до нього детально читайте у статті «Керівник психологічної служби системи освіти: особистий вимір». А оцінити роботу керівника допоможе подана у статті психограма менеджера освіти (за Наумом Коломінським).

Особливим завданням практичного психолога є створення сприятливого соціально-психологічного клімату педагогічного колективу. Як правильно це завдання зреалізувати, читайте у продовженні статті «Соціально-психологічний клімат педагогічного колективу». А оцінити соціально-психологічний клімат та оцінити себе, як учасника творення цього клімату, свій імідж у колективі, вам допоможе тест «Оцінювання рівня конфліктності особистості» (за Георгієм Ложкіним та Надією Пов’якель) та методика для визначення стилю керівництва в педагогічному колективі (за Наумом Коломінським).

Закономірно, що й імідж педагога навчального закладу набуває останнім часом дедалі більшої теоретичної та практичної значущості. Питання формування позитивного іміджу педагога актуальне ще й з огляду на нинішні процеси реформування освіти, що передбачають посилену увагу до індивідуальності не тільки школяра, а й педагога. Особливості творення іміджу педагога до вашої уваги в статті «Імідж та його значення у професійній діяльності педагога». У статті також подано приклад круглого столу для практичних психологів навчальних закладів «Імідж сучасного педагога» та опитувальник для учнів щодо іміджу педагога, які ви можете застосувати у своїй професійній діяльності.

Нагальною проблемою у першокласників є їхні труднощі під час адаптації до нових умов навчання. Як психологічна служба може попередити шкільну дезадаптацію читайте у статті «Робота психологічної служби району щодо попередження шкільної дезадаптації у першокласників». Тут ви також знайдете рекомендації з профілактики шкільної дезадаптації першокласників для управляння освіти, керівництва ЗНЗ, практичним психологам ЗНЗ, учителям перших класів та батькам першокласників.

А про те, як педагогам та батькам правильно «познайомити» дитину зі школою, щоб вона надалі з задоволенням там навчалася, дізнавайтеся зі статті «Ознайомлення дитини зі школою: поради батькам».

Педагоги початкової школи здебільшого не сприймають шестирічного першокласника, як школяра з особлиою психікою - психікою дошкільника. Розтлумачити педагогам особливості вікового розвитку дитини сьомого року життя —  особливе завдання практичного психолога. Сьомий рік життя дитини є завершальним у періоді дошкільного дитинства й позначений такими процесами, як формування самосвідомості й самооцінки дитини та довільність її поведінки як новоутворення, що визначає якість переходу з одного вікового періоду в інший — від дошкільника до школяра. Детально про всі ці процеси — у статті «Дитина сьомого року життя: психологічний портрет».

Як ми знаємо, вольовий розвиток передбачає здатність дитини керувати своєю активністю, володіти емоціями, підпорядковуватися загальноприйнятим правилам поведінки і моральним нормам, досягати мети в звичайних умовах та за наявності труднощів. Тому практичний психолог має приділити особливу увагу вольовому розвитку дитини на етапі її вступу до школи. І найперше — вміти вивчати індивідуальні прояви вольового розвитку. Про особливості вольового розвитку дитини детально читайте у статті «Вивчаємо особливості вольового розвитку 6–7 років».

Нині психологічний супровід у навчальних закладах є сучасною інноваційною технологією, яку активно впроваджують у навчально-виховний процес, допомагаючи реформувати застарілі підходи, методи і форми його організації, змінювати ціннісні орієнтації його учасників. Що ж таке психологічний супровід? Які існують сучасні моделі, види, форми психологічного супроводу? Як організувати психологічний супровід в умовах навчально-виховного комплексу? Про все це — у статті «Психологічний супровід розвитку особистості в умовах навчально-виховного комплексу».

У рубриці «Запитання — відповідь» ознайомтеся з відповіддю на запитання, як визначити кількість штатних одиниць практичних психологів у навчально-виховних комплексах.

Про все це та про іншу важливу, актуальну та цікаву інформацію дізнавайтеся зі сторінок щомісячного спеціалізованого журналу «Практичний психолог: Школа».

Ознайомтесь також зі змістом публікацій для ваших колег ― практичних психологів дитячого садка.

Ознайомитись зі змістом інших номерів журналу «Практичний психолог: Дитячий садок», а також придбати потрібні для роботи номери Ви можете на Порталі освітян України «Педрада».

Залишайтеся з нами, адже попереду — ще багато нового, цікавого та корисного!