Початок історії

       Незважаючи на те, що журнали "Практичний психолог: Дитячий садок" і "Практичний психолог: Школа" з'явились нещодавно, вони вже мають певну історію.

       Найпершими з виданнями познайомилися практичні психологи дитячих садків і шкіл м. Рівне на Серпневій конференції педагогічних працівників міста.

       Наступними з нашими виданнями познайомилися практичні психологи м. Києва. Вони отримали презентаційні числа журналів під час установчої конференції психологічної служби міста на початку вересня. Мій виступ було включено в порядок денний, а після закінчення доповіді наші видання привітали оплесками.

          Далі була Біла Церква та вся Київська область. Презентаційні числа журналів практичні психологи Київщини отримали напередодні Дня Дошкілля. З одного боку це було доволі символічно, а з іншого ― видавництво МЦФЕР привітало практичним подарунком всіх практичних психологів системи освіти Київської області.

       В середині жовтня на Всеукраїнському науково-практичному семінарі в м. Кіровоград наші видання отримали методисти ОІППО всіх областей, а в м. Миколаїв, скориставшись нагодою провели презентацію наших видань, за що Тетяні Іванівні Вареник окрема подяка.

       Перші схвальні відгуки, які ми отримуємо і особисто під час певних заходів, і в телефонному чи електронному режимах, є гарним стимулом для подальшої творчої роботи.

       Дякуємо вам, шановні колеги, за високу оцінку наших первістків та запрошуємо до обговорення, яке проходить у Клубі практичних психологів на освітянському порталі Педрада.

Як повернути агресію батьків у конструктивне русло

Олена БЕРНАЦЬКА, психотерапевт, перинатальний психолог Центру сучасної психотерапії та розвитку особистості «Дао», м. Київ

Агресивна поведінка не є рідкістю для сучасного суспільства. Останнім часом кількість агресивно налаштованих батьків зросла у кілька разів. Сама по собі агресія не є винятково негативним явищем. Зазвичай вона виникає як реакція на певну ситуацію, пов’язану з напругою, тривогою або страхом. Але так важливо вчасно знайти потрібні слова і залишити сили для пошуку мирного розв’язання конфлікту.

Поведінку можна назвати агресивною тоді, коли її метою є заподіяння шкоди (психологічної, фізичної) оточенню, створення конфліктної, напруженої ситуації, відкрита демонстрація ворожості. Тоді як робота з фізичної агресією перебуває в компетенції правоохоронних органів, агресія психологічна, що виникає в процесі спілкування, цілком і повністю лягає на плечі практичного психолога школи. Подолання таких конфліктів потребує великих зусиль та є джерелом сильного стресу. Не завжди вчасно знаходяться потрібні слова і не завжди залишаються сили для пошуку мирного з’ясування протиріч. Ця стаття має на меті надати практичному психологу матеріали для підтримки та опори, які будуть корисними йому в ситуації вирішення конфліктної ситуації..

Основні типи конфліктних людей

Існує певний тип людей, котрим притаманна агресивна поведінка як у розмові, так і в діях. Зазвичай вони відстоюють свої погляди та ідеї, ігноруючи інтереси та права співрозмовника. Такі люди обирають домінуючу стратегію у власній поведінці. У їх тоні відчувається гордовитість, сарказм, презирство чи навіть відверта неповага. Багато в чому дії таких агресорів залежать від рівня розвитку емоційного інтелекту та соціального статусу. Люди з агресивною поведінкою не звертають уваги на почуття співрозмовника, ігнорують наслідки своїх слів та вчинків. Найчастіше вони намагаються домогтися свого за будь-яку ціну, самостверджуючись за рахунок приниження співрозмовника та провокуючи його на подібну реакцію у відповідь. Якщо піддатися емоційному пориву, ситуація стає небезпечною, набуваючи руйнівної сили снігової лавини.

Пам'ятка з проведення інтерактивних заходів

Основні принципи

Добровільна участь — учасник повинен мати природну внутрішню зацікавленість у змінах своєї особистості в ході роботи групи.

Новизна — оригінальність вправ і постійна зміна партнерів при виконанні завдань.

Самодіагностика — саморозкриття учасників, усвідомлення та формулювання ними власних особистісно-значущих проблем.

Активність — постійна включеність учасників групи в хід подій.

Діалогізація взаємодії — повноцінне спілкування на заняттях групи, засноване на взаємоповазі учасників, їх повній довірі одне одному.

Довіра і конфіденційність — відкритість і щирість членів групи.

 Правила роботи в інтерактивній групі

Для того щоб робота в групі під час проведення інтерактивних заходів була ефективною, варто дотримуватися певних правил, з якими треба ознайомити всіх учасників.

Правило «тут і тепер»: головним є те, що відбувається саме тепер, які почуття кожен з учасників відчуває в даний момент, тому що лише через актуальні переживання, через груповий досвід людина може пізнати себе. На заняттях можна використовувати лише ту інформацію, яку кожен учасник надає про себе сам під час групової роботи. Попередній досвід спілкування не обговорюється і не може використовуватися як аргумент. На заняттях можна вести записи лише тоді, коли це передбачено завданням. Під час занять не можна виходити за двері.

Трирічні малюки: щоб криза не була критичною

Тетяна ЯЦЕНКО, аспірантка Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, практичний психолог ДНЗ компенсуючого типу для дітей з вадами зору № 755, м. Київ

Ситуація, коли впродовж лише декількох місяців істотно змінюється поведінка малюка, його стосунки з тими, хто поруч, є дійсно критичною для взаєморозуміння і взаємодії між дитиною та дорослими. І саме дорослі не завжди бувають готовими до таких змін. Ще менше вони готові їх приймати та вибудовувати подальші стосунки з дитиною за новими правилами. У кожному конкретному випадку криза стосунків проходить по-різному — гостріше чи м’якше

За перші три роки свого життя малюк набуває певного багажу знань і вмінь, починає відчувати потребу в більшій, ніж йому надають, самостійності. У малюка зароджується усвідомлення, що він ― окрема істота зі своїми бажаннями і потребами, які не завжди збігаються з тим, що пропонують мама чи тато. Отже, головні зміни зосереджені навколо Я дитини. Їх сутність полягає в психологічній емансипації малюка від близьких дорослих, яка супроводжується низкою специфічних проявів ― упертістю, запереченням усього й уся, капризами тощо. Разом з тим, психологічні спостереження доводять, що деякі діти практично не мають негативних проявів у вказаному віці або легко та швидко їх долають, і їх особистісний розвиток протікає нормально.

Вчимося турбуватися про себе: де практичним психологам-початківцям знаходити ресурси для відновлення

Олена ШРАМКО, психолог-консультант, 

Президент Київської Асоціації тілесно-орієнтованої психотерапії

Відчуття безпорадності, розгубленості, збентеженості часто супроводжують початковий етап професійного становлення практичного психолога. Тому для нього стає актуальною проблема збереження ресурсного стану, вміння точно усвідомлювати свої потреби, турбуватися про себе, раціонально та адекватно використовувати власну енергію, зберігати себе у спілкуванні з іншими

Під час навчання у вищих навчальних закладах майбутніх психологів послідовно навчають, як бути емпатійними, підтримуючими, включеними. Однак ніхто не вчить їх системи захисту, самопідтримки, вміння своєчасно дистанціюватися і від’єднатися, відновити ресурси. Через деякий час, якщо психолог не опанував ці навички, у нього може з’явитися фізичне, емоційне та розумове виснаження.

Тіньові сторони роботи психолога-консультанта

Постійний контакт з людьми, які потребують допомоги і переважно перебувають у скрутних, несприятливих умовах, вимагає від психолога співчуття та співпереживання. Щоденна душевна віддача, прояви емпатії можуть включити механізми ретравматизаціі психолога. Проблеми клієнта зрезонують із проблемами психолога-консультанта, і він може емоційно включитися та відгукнутися частинками власної внутрішньої «зраненої дитини». Так, співпереживання активізує особисті невідпрацьовані травми консультанта, і йому потрібно дедалі більше психологічних захистів, щоб уберегтися від емоційного болю. Надалі гіперемоційне співпереживання може змінитися нападами байдужості, холодності і навіть роздратуванням на клієнта, від яких, власне, починається відлік дискваліфікації психолога. Зустрічі з клієнтом стають небажаними, психолог усіляко їх уникає та ухиляється від роботи. А це викликає гостре невдоволення собою, появу болісного відчуття своєї неспроможності та некорисності.

Зі святом, шановні колеги!

Моє життя в лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України тривало більш як 20 років. Працюючи в Інституті, я паралельно здобувала освіту та справжнім університетом стала рідна лабораторія. Саме тут мене навчили дивитися на дитину і бачити за її поведінкою прояви глибинних механізмів психіки, розуміти індивідуальну специфіку становлення її особистості на тлі вікових закономірностей.

Я вдячна кожному з працівників лабораторії за той досвід, яким ми обмінювались чи то на засіданні лабораторії, чи то за обіднім столом; вдячна і за можливість познайомитись з досвідом колег з усієї країни і знайти щирих друзів і однодумців за межами Києва. Та є й особистісні якості фахівців ― психологів-дошкільників, які стали значимими у професійному житті: завжди дивувала здатність Світлани Євгенівни Кулачківської робити зауваження порухом плечей зовсім не повертаючись до занадто гомінких колег; у Людмили Григорівни Подоляк є надзвичайно шанобливе ставлення до термінів психологічної науки і їх вживання; Світлана Олексіївна Ладивір захоплює своєю абсолютною вірою в дитину і глибоким знанням системи дошкільної освіти; Тамара Олександрівна Піроженко ― захоплює своїм оптимізмом і здатністю все встигати.

І не дивлячись на зміни в місці роботи, посаді, головним у своєму професійному житті і надалі вважаю ті принципи взаємодії дорослого з дитиною, якими керується у своїй роботі лабораторія психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України:

· «Не зашкодь!» - ні дією, ні словом, ні порухом душі;

· «Не втрать!» - дорогоцінного часу, який природою даний для зростання маленької людини;

· «Не поспішай!» - дозволь розквітнути дитинству в дитині;

· «Дитина замовляє розвиток!» - саме малюк є замовником педагогічних послуг, адже він має право зрости здоровим, активним і реалізувати всі свої здатності і здібності впродовж життя, а для цього дорослі, які поруч мають забезпечити становлення його потенційних можливостей в дитинстві;

· заклик великого педагога Януша Корчака: дорослим належить піднестися до розуміння «тонких істин дитинства».

· та розуміння поняття «здоров’я» у найширшому його значенні: фізичному, фізіологічному, психічному, психологічному тощо.



Вітаю, всіх вас шановні колеги, з днем народження лабораторії і бажаю плідної праці, наукових звершень і творчої наснаги та назавжди залишатися «дошкільниками» ― дітьми з широко розкритими очима, які готові обійняти і зігріти весь світ, а найперше, пізнати його.

З глибокою повагою Гурковська Тетяна Леонідівна,

Головний редактор журналів

«Практичний психолог: Дитячий садок»,

«Практичний психолог: Школа»

ТОВ «МЦФЕР-Україна»

Лабораторія психології дошкільника: діалог науки і практики

Науковці лабораторії психології дошкільника

Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України,

зліва направо — сидять: Світлана Ладивір, Тамара Піроженко,

Катерина Карасьова; стоять: Людмила Токарева, Інна Мельник,

Олена Пісарєва, Ірина Карабаєва, Олена Василенко,

Олена Федорчук, Людмила Соловйова

Без осмислення всіх парадоксів дитячого віку неможливо зрозуміти цілісний процес розвитку людини. Саме тому відомий психолог Григорій КОСТЮК ще у переможному 1945 році започатковував у Науково-дослідному інституті психології відділ дитячої психології. І донині лабораторія психології дошкільника є одним з провідних підрозділів Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

У різні роки її очолювали відомі вчені в галузі дитячої психології — Неоніла БАЛАЦЬКА, Віра КОТИРЛО, Світлана КУЛАЧКІВСЬКА, Світлана ЛАДИВІР. Сучасна наукова школа лабораторії психології дошкільника продовжує традиції вітчизняної гуманістичної дитячої психології під керівництвом доктора психологічних наук Тамари ПІРОЖЕНКО.

За роки свого існування лабораторія розробляла найактуальніші питання дошкільного виховання. Тут послідовно відстоюють точку зору, згідно з якою дитина-дошкільник має якісно своєрідну психіку, кожна грань якої розвивається в оптимальний період і засобами суб’єктної діяльності, а також доводять переваги методу цільового спостереження як провідного в роботі з дошкільниками.

Ще одна стабільна позиція в діяльності лабораторії психології дошкільника — це тісний зв’язок з реальною практикою освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах. Власне, всі експериментальні дослідження лабораторії були присвячені актуальним проблемам життєзабезпечення дошкільного дитинства, їх результати практично застосовують у дитячих садках України.

За понад 60-ти річну діяльність лабораторія психології дошкільника вперше відзначає свій день народження та запрошує на його святкування, яке відбудеться 11 жовтня 2012 року об 11:00 в Київському міському будинку Учителя.

Шановні гості, ми раді вітати вас на блозі редакції!

Ми створили блог з метою бути ближчими до тих, кого цікавлять питання практичної психології в системі освіти. Насамперед, це колеги-професіонали ― практичні психологи, але сподіваємось, що він буде цікавим та корисним і для батьків, які виховують дітей від народження до 18 років, і для педагогів різних навчальних закладів. Тут ми представлятимемо анонси подальших чисел журналів, ділитимемося з вами новинами редакції та інформуватимемо про "життя" наших видань, отже зможемо спілкуватися з вами не лише на сторінках наших видань, але й онлайн.

Блог редакції "Практичний психолог" працює тиждень. З одного боку, це доволі малий строк, хоч вже маємо доволі широку географію переглядів: Франція, Німеччина, США тощо. А з іншого боку, ви мали змогу ознайомитися з деякими статями, опублікованими в пілотних числах журналів "Практичний психолог: Дитячий садок" і "Практичний психолог: Школа". Враховуючи те, що їх розсилка вже закінчилась, маємо привід для серйозної розмови: вашого аналізу та оцінки нашої роботи.

Будемо раді почути ваші думки, адже висловлені вами, шановні читачі і колеги, зауваження і пропозиції дозволять нам зробити ваші професійні журнали ще кращими! Тож запрошуємо до обговорення, яке розпочалося на форумі порталу ПЕДРАДА у Клубі практичних психологів