Чи може стіл бути трикутним, або Обговорюємо гостру проблему в дієвій формі

Роботу трикутного стола розпочинає
його модератор
Половіна Олена Анатоліївна

Проблема раннього віку, виховання і розвитку дітей у цей віковий період, батьківські погляди на виховання дітей, доцільність і адекватність методик навчання дітей віком до трьох років є питаннями, що не втрачають своєї актуальності. Їх обговорення завжди є гострим, однак рідко плідним. Тому редакція охоче представляє усім користувачам блогу цікаву й дієву форму обговорення будь-яких проблем — ділова гра "Трикутний стіл".

Організатори заходу забезпечили
оптимальні умови для роботи:
насправді створили трикутний стіл

15 травня 2014 року, відбувся захід, який може бути прикладом у багатьох аспектах, зокрема: пошуку шляхів взаєморозуміння, обстоюванні своїх поглядів, організації семінарських і практичних занять зі студентами, вправлянні в організації та веденні дискусії, й основне — у переконанні опонентів шляхом агрументованих, логічних доводів, висловлених в інтелігентній, виваженій формі.

Отже,

Ділова гра «Трикутний стіл»

Тема для обговорення:

«Навчання у ранньому віці: за і проти»

група: Батьки дітей раннього віку

Організаторами заходу стали викладачі Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.

Ролі у грі:

Модератор-ведучий — Половіна Олена Анатоліївна, канд. пед. наук, старший викладач кафедри

група: Студенти

Батьки дітей раннього віку — 10-15 осіб.

Студенти Педагогічного інституту — 10-15 осіб.






Експерти:

• ОСТРЯНСЬКА Олена Анатоліївна — старший науковий спвіробітник лабораторії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, канд. пед. наук, доцент;
• ПОЛЯКОВА Ольга Петрівна — науковий спвіробітник лабораторії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України;

• ГОНЧАРЕНКО Алла Михайлівна — доцент кафедри теорії та методики дошкільної і початкової освіти ІППО КУ імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук;
• КАРАБАЄВА Ірина Іванівна — старший науковий спвіробітник лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук;
• ГУРКОВСЬКА Тетяна Леонідівна — головний редактор журналів "Практичний психолог: Дитячий садок" та "Практичний психолог: Школа", психолог-консультант.

 Викладачі-порадники –

• Пасічник Алла Володимирівна (на боці студентів);
• Коваленко Олена Володимирівна (на боці експертів);
• Товкач Ірина Євгенівна (на боці батьків).

Звукорежисер та відповідальний за показ відеороликів — Дрофа Тетяна.

Секретар

Особа, яка слідкує за часом

Правила гри:

Студенти аргументують

• Ведучий задає учасникам гри головні та додаткові запитання та має право висловлювати власні коментарі щодо почутих думок.

• Після кожного головного запитання кожна група учасників трикутного столу має 7 хв. для висловлення своїх аргументів.

• Кожна із груп-учасників може звернутися до свого викладча-порадника.

активні мами

• Викладач-порадник допомагає лише одній із сторін

• Сторона «батьків» має висловлювати лише такі аргументи, які підтримують усі види раннього навчання.

• Сторона «студентів» має висловлювати лише такі аргументи, які заперечують усі види раннього навчання.

• Сторона «експертів» має раціонально оцінювати запитання та давати відповіді, у яких можуть звучати аргументи і «за», і «проти».

• Якщо комусь із учасників стане дуже некомфортно знаходитися на власному боці трикутника, він може перейти, але лише один раз і без дозволу на повернення.

Половіна Олена Анатоліївна
надає слово мамам дітей раннього віку

• Секретар упродовж гри записує на одному ватмані усі переваги раннього навчання, а на іншому – усі недоліки, беручи до уваги вагомі думки усіх осіб, які вступали у дискусію (і учасників трикутного столу, і викладачів-порадників, і гостей, і ведучого).

• Викладачі-порадники також можуть вступати у дискусію.

• Особа, яка слідкує за часом, дзвонить у дзвіночок тоді, коли час висловлювання учасника вийшов. Ведучий має право заборонити продовжувати висловлювати свою думку  або може надати додаткову хвилину.

• У кінці гри ведучий пропонує усім учасникам забути про ролі, які вони виконували у грі, і проголосувати за кожен записаний аргумент. Після чого ведучий читає кожен аргумент окремо, усі учасники голосують, піднімаючи руки, і секретар записує ті аргументи, за які проголосувала більшість.

Мами уважно слухають експертів

Попередня підготовка

Пошук осіб, які виконуватимуть відподіні ролі.

Формулювання головних запитань та підбір відеороликів, наприклад:

• раннє вивчення іноземної;
• крихітки у великому спорті;
• читання з пелюшок;
• раннє навчання гри на музичному інструменті.

Посилання на відеоролики що були використані під час ділової гри:

http://www.youtube.com/watch?v=VeGuH59WGrs – досвід роботи одного із центрів раннього розвитку.

http://www.youtube.com/watch?v=mb2-l8YYErw – гарне, позитивне відео – також досвід роботи одного із центрів раннього розвитку.

Мама коментує епізод виступу Ірини Дерюгіної

http://www.youtube.com/watch?v=uVOnlOCOkQY – із цієї передачі можна вибрати лише малесенький епізод, коли Ірина Дерюгіна радить віддавати дітей у спорт зі шкільного віку, щоб не забирати у них дитинство.

http://govoryt-ukraina.tv/stories/discuss/1042/ - дуже цікава передача! Для нашої гри треба показати лише її початок: про дворічного хлопчика, який вивчає 7 мов.

Нижче наведено тези ведучого ділової гри, які презентували зустріч та передували пунктам плану розгортання гри

Ділова гра «Трикутний стіл»

Тема: «Навчання у ранньому віці: за і проти»

У цій аудиторії присутні люди, причетні до виховання дітей. Серед них:

• батьки, у яких є діти раннього віку і які наполягають на обов’язковому навчанні дітей раннього віку;
• студенти, які апелюючи до теоретичних знань із психології та педагогіки, виступають категорично проти навчання дітей раннього віку;
• експерти, які можуть дати об’єктивну оцінку раннього навчання дітей та від яких ми очікуємо чіткого висновку.

Правила гри:

1. КАТЕГОРИЧНО обстоювати точку зору, притаманну тій групі, учасником якої ви є.

2. Чітко дотримуватися регламенту висловлювань (пісочний годинник).

3. Кожна група тезово викладає свої думки на папірцях для записів.

4. На кінець гри учасники можуть змінити свою думку і перейти на бік опонентів, аргументуючи власну позицію.

Студенти (фото зверху) і мами дітей
раннього віку (фото знизу) уважно
переглядають сюжети

5. Експерти готують експертний висновок, який можливо дасть змогу розставити крапки над «і» у розв’язанні даної проблеми.

Отже, починаємо.

Ми всі доволі часто чуємо поняття «ранній розвиток». Як його трактують фахівці, який набір, обсяг знань вкладають у це поняття? Для того, щоб відповісти на дане питання, намалюємо портрет дитини раннього віку: яка вона? За даним науковців, ранній вік – це період від 1 до 3 років. Період інтенсивного фізичного та психічного розвитку. Період, який завершується кризою 3-х років — «Я САМ». Період актуалізації предметно-практичної діяльності, завдяки якій відбувається соціалізація дитини, тобто засвоєння соціального досвіду. Дитина раннього віку опановує способи поведінки з предметами, починає оцінювати власні дії, стверджує позицію «Я» серед інших.

Чи потрібно в цей період інтенсифікувати усі досягнення дитини? Потрібно. Так вважають координатори центрів раннього розвитку дитини. Увага на екран. (ВІДЕО ПРО ШКОЛИ РАННЬОГО РОЗВИТКУ)

спілкуються експерти

У мене є запитання до батьків: чи хотіли б ви віддати свою дитину до такої «школи радості»? Чому? А що думають із цього приводу студенти? Чи погоджуєтеся ви з думкою про те, що ранній розвиток позбавляє малюка щасливого дитинства? Чи не здається вам дивним факт, що більшість теорій раннього розвитку запропоновані чоловіками (Глен Доман, Масару Ібука, Нікітін, Зайцев, Гуттерман)? І чим пояснити, що жінки-науковці рідко підтримують ці ідеї? Пропоную послухати думку експертів.

Говорить експерт —
Карабаева Ірина Іванівна

Не секрет, що будь-які батьки, незалежно від стилю поведінки, прагнуть бачити власну дитину здоровою. Загартування, здорове харчування, прогулянки, ранкова гімнастика,  заняття з фізкультури – ось основні складові здорового способу життя. Проте у своєму прагненні батьки часто намагаються досягти успіху будь-якою ціною: раніше навчити малюка ходити, якомога раніше та найкраще виконувати основні рухи. Увага на екран. (ВІДЕО З ДЕРЮГІНОЮ). Отже професійний спорт у ранньому віці: це здоров’я чи реалізація амбіцій та невиправдані очікування батьків? Дискусія.

Деякі психологи та лікарі категорично проти застосування манежів та ходунків для дитини. Чи поділяєте ви їхню точку зору?

студенти аргументують

Сучасний світ буквально пронизаний новими інформаційними технологіями, які охоплюють усі сфери життя людини. Учені зауважують, що сучасна дитина знаходиться в середовищі 5-ти екранів, а більшість батьків стверджують, що 8-ми – 12-місячна дитина не відчуває жодних бар’єрів у використанні складної техніки, створюється значна кількість електронних систем для розвитку дітей раннього віку. Виходить, що сучасні діти фактично з пелюшок здатні опановувати комп’ютер. Це крок вперед чи бомба сповільненої дії? Дискусія.

Читати раніше, ніж говорити. Для мене ці слова є абсурдними. А от герої наступного відео-сюжету переконують у зворотному. Увага на екран. (ВІДЕО ПРО РАННЄ НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ). У мене запитання до батьків: якщо ваша дитина опанувала читання в ранньому віці – це привід для того, щоб пишатися нею? Запитання до студентів: запропоновані у відео-сюжеті заняття доцільно вважати заняттями з навчання читання? Чи поділяєте ви погляди батьків і науковців, які пропагують раннє навчання читання? Чому?

майбутні педагоги-"дошкільники"

Відповідь на запитання «Що потрібно для успішного розвитку дитини раннього віку: чітко регламентована методика чи природній розвиток?» спробуємо знайти під час перегляду наступного відео. Увага на екран. (Відео-сюжетіз передачі «Говорить Україна»). Вивчення іноземних мов: сучасні батьки діють за принципом «що раніше – то ліпше». Із якого віку оптимально вивчати іноземну мову? Так що ж для дитини раннього віку важливіше – знання 7 мов чи соціальні навички? Любов мами чи вивчення деталей літака?

У Германії шкільні програми спрямовані на формування життєвої компетентності. Діти вчаться розвязувати ті реальні проблеми, із яким вони зустрінуться в дорослому житті. Вони не оперують абстрактними числами, не опановують теорії, які їм не знадобляться у житті. Однак рівень життя і успішності їх суспільства значно вищий від нашого, українського. Тож кому потрібне раннє навчання: батькам чи дитині? Послухаємо думку батьків. А що з цього приводу думають студенти? Настав час почути істину. Слово експертам. Після такої компетентної заяви чи хтось з учасників змінив думку про предмет нашої дискусії? Якщо так, прошу приєднатися до групи однодумців та аргументувати свій вибір.

Дарунки від експертів

Наша гра добігла кінця. Сподіваюся, що думки, які прозвучали в цій аудиторії, спонукали вас замислитися на почутим і поставити ще безліч запитань, пошук відповідей на які зробить ваше життя ще цікавішим. В одному я переконана стовідсотково: в усі часи, незалежно від епохи і соціальної дійсності, дитина народжується, щоб бути щасливою. А для цього їй потрібна батьківська любов. Учителів у житті дитини буде безліч. А батьки – одні. І лише вони можуть дати дітям найважливіше – підтримку та віру у власні сили.

Висновки одного з експертів ділової гри — Гурковської Тетяни Леонідівни:

Ключовим моментом у питанні виховання дітей раннього віку є проблема освіти батьків: навчання дорослих людей бути батьками. Лише розв'язавши це питання, ми зможемо розв’язати проблему неконтрольованого використання іноземних методик; свідомого ставлення батьків до розуміння вікових особливостей розвитку дитини та її можливостей (фізичних, фізіологічних, інтелектуальних, емоційних, психічних...); відповідальності батьків за прийняті рішення про вибір секції, гуртка, студії, у яких навчатиметься малюк тощо.

Головний редактор журналів щиро дякує організаторам і учасникам ділової гри за ідею, оригінальну форму проведення дискусії, за небайдужість і відвертість в обговоренні гострих проблем виховання дітей, а насамперед за натхнення і захоплення від участі в чудовому заході.