Слово головного редактора у грудневому числі журналу

Психологічна діагностика: про що слід пам’ятати фахівцю

Психологічна діагностика є одним із найскладніших видів роботи практичного психолога.

Насамперед складність діагностичного обстеження визначена процедурою його проведення. Вона має бути чітко однаковою щодо всіх дітей, розвиток яких вивчають. Завдання подають у визначеній послідовності та одноманітно, аж до збереження однакової інтонації в інструкціях. Ба більше, якщо практичний психолог усміхався першій дитині, то й останній він має так само усміхатися. У роботі практичного психолога системи освіти психологічна діагностика не є самостійною. Вона — лише основа, на якій фахівець має побудувати адекватну розвивальну роботу з конкретною дитиною чи віковою групою. Про що, на жаль, інколи забувають молоді спеціалісти, захоплюючись психологічною діагностикою, і залишають її результати без уваги. Тим самим перетворюють діагностику на штучне, нікому не потрібне явище.

Аби не припускатися помилок під час діагностичного обстеження дітей раннього і дошкільного віку, практичний психолог має пам’ятати про такі вікові особливості:

·         дитина сама не може заявити про свої проблеми, усі вони мають опосередкований прояв. Тож активність щодо вияву негараздів належить дорослим;

·         дитина не здатна свідомо поставити перед собою мету позбутися тієї чи тієї проблеми. Отже, співпрацювати з дорослим вона буде лише тоді, коли їй буде цікаво.

·         відсутня рефлексія одночасно і полегшує, і ускладнює роботу. Тому фахівець має працювати з переживаннями дитини тут і тепер і акцентувати увагу на негайному закріпленні позитивних процесів.

Тож психологічна діагностика потребує педагогічного оптимізму від фахівця, який щоразу доторкується до див Дитинства.

З повагою головний редактор

Тетяна ГУРКОВСЬКА