Зустрічайте червневе число журналу

Почуття захищеності та адаптація новачків

Почуття захищеності — природна потреба дитини, необхідна для її повноцінного розвитку. Коли малюк почувається в безпеці — він легко засвоює нові знання та вміння, здобуває пізнавальний чи практичний досвід, набуває впевненості у своїх силах.

Дитина, яка не відчуває безпечності середовища, має знижений рівень пізнавальної активності. Вона не спроможна гратися, її неможливо зацікавити навіть найпривабливішою іграшкою — усі свої внутрішні сили вона спрямовує на «виживання». Саме так поводиться дитина, яка вперше прийшла до дитячого садка й залишилася без мами.

Дитина сприймає світ не таким, який він насправді, а через маму — крізь призму її сприймання. Адже саме мама — гарант її «виживання». Від маминого стану напряму залежить стан дитини.

Коли мама перебуває в психологічній рівновазі — спокійна й щаслива — дитина відчуває це як упевненість і захищеність, сприймає світ доброзичливим. У такому стані навіть складні часи дитина переживає без психологічних травм. Якщо ж цей оплот захитається — дитина враз втрачає почуття захищеності й безпеки. Вона ніби залишається наодинці зі світом, не маючи навичок самостійної адаптації. Втрата почуття захищеності цілковито змінює світобачення дитини. Світ для неї втрачає свої фарби, стає агресивним чи навіть ворожим. І що молодша дитина, то більше вона залежна від стану матері, то гостріше переживає втрату почуття захищеності й безпеки.

Тож у практичного психолога дитячого садка є особливе й специфічне завдання: зберегти почуття захищеності у кожного новачка. Для цього треба, зокрема:

• створити умови для перебування мами в групі разом із новачком;
• забезпечити поступовий прийом новачків;
• продумати гнучкий режим у групі новачків;
• ретельно добирати вихователів, які працюватимуть у групі новачків.

Попри те що це здебільшого адміністративні рішення, завдання фахівця психологічної служби — усіляко посприяти тому, щоб адміністрація дошкільного закладу усвідомила їх важливість і знайшла способи створити комфортні умови для новачків. Окрім цього, практичний психолог має проводити широку просвітницьку роботу з батьками та вихователями.

Якщо знехтувати завданням — сформувати відчуття захищеності дитини щодо її перебування в дитячому садку — то марно й сподіватися на позитивні результати розвивальної роботи з дитиною. Адже саме почуття захищеності дає змогу кожній дитині бути впевненою в собі настільки, щоб відповідати за себе й розв’язувати складні завдання.

Почуття захищенності робить поступливою уперту дитину, а дитину, які встановлено діагноз синдром дефіциту уваги та гіперактивності робить прихильнішою. Впевненість дитини в тому, що її люблять батьки, приймають її допомгає дитині відрізнити безпеку від небезпеки, а ще адекватно оводитись у складній ситуації, наприклад якщо вона залишилася сама на вулиці чи супермаркеті. Про все це та багато іншого, читайте у червневому числі журналу «Практичний психолог: Дитячий садок».

Шановні колеги, черпайте почуття впевненості з публікацій улюбленого журналу. Ми прагнемо, аби відчуття професійної захищеності ніколи не залишало вас.

З повагою

головний редактор Тетяна ГУРКОВСЬКА

Більш докладно на порталі "Педрада"