«Свічкова хода-2012» у Києві

29 листопада о 17:00 у межах відзначення Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом у столиці відбудеться щорічна акція «Свічкова хода – 2012». Про це повідомили JeyNews у прес-службі КМДА.

У межах заходу відбудеться інтерактивний флеш-моб — свічкова інсталяція на сходах Українського дому.

Уперше Всесвітній день боротьби з ВІЛ/СНІДом відзначили 1 грудня 1988 року. Донині головною його метою є об’єднання й порозуміння, формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей, подолання стигми та дискримінації щодо тих, хто живе з ВІЛ/СНІДом.

Волонтери, патронажні сестри Червоного Хреста, учасники Всеукраїнського молодіжного форуму «Не дай СНІДу шанс!» та всі охочі зможуть долучитися до запалення свічок та викладання їх у формі «червоної стрічки», що є загальновизнаним символом взаєморозуміння та підтримки людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом.

У Київській міській організації Товариства Червоного Хреста інформують: темпи зростання захворюваності на ВІЛ/СНІД в Україні є одними з найвищих у світі. З 1994 року кількість хворих щорічно збільшується на 25–30%. Фахівці прогнозують, що за такої тенденції до 2014 року ВІЛ-позитивний статус матимуть близько 800 тис. українців, тобто 3–3,5% дорослого населення України. Смертність від наслідків СНІДу становитиме третину випадків серед причин смертності всіх чоловіків віком від 15 до 49 років і майже 50% жінок цієї вікової групи.

Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»

Конференція по перинатології

15 листопада у м. Києві розпочала свою роботу Всеукраїнська науково-практична конференція з перинатології "Психологія партнерства: взаємодія психологів, медиків і педагогів з сім'єю у перинатальний період". Проблема, висвітленню якої присвячено конференцію, є не лише важливою та актуальною, але й надзвичайно цікавою як для професіоналів, так і для батьків. Мабуть, саме тому навіть пленарне засідання було цікавим, насиченим інформацією, емоціями доповідачів та слухачів.
Зауважу лише кілька виступів з 21-го заявленого та 18-ти, що відбулися на пленарному засіданні.
"Значення перинатології для дитячої психіатрії"  Чуприков А. П., професор кафедри дитячої психіатрії НМАПО ім. П. Л. Шупика, м. Київ.
"Формування психологічного імунітету. Новий погляд на використання матриць С. Грофа" ― Кобаса О. Д., лікар-акушер, перинатальний психолог, клінічний санаторій "Жовтень", відділення оздоровлення вагітних, клініка "Мати і дитя", м. Київ
"Вплив партнерських пологів на здоров'я" ― Барановська Е. В., завідувач відділення новонароджених, що знаходяться на спільному перебуванні з матерями, Перинатальний центр, м. Київ.
"Особливості розвитку дітей в сім'ях , зорієнтованих на ранній розвиток дитини або проблема емоційної незрілості у дітей. Дослідження, аналіз, тенденції сучасного сімейного виховання" ― Черепанова Е. А., дитячий і сімейний психолог, тренер дитячо-батьківських груп, м. Київ.
"Особливості своєчасного розвитку дитини в сучасних умовах" ― Петалла Е. А., канд. психол. наук, психолог, м. Дніпропетровськ.
"Мати і вихователь" ― психологічні аспекти взаємодії. З досвіду роботи практичного психолога в дитячому садку" ― Науменко Е. Н., практичний психолог вищої категорії, дитячий психотерапевт, днз № 111, м. Київ.
"Етапи розвитку сексуальності: від зачаття до зачаття" ― Бернацька А. В., психологічний центр "Дао".

Психологічна складова педагогічної освіти

12 листопада кафедра психології Педагогічного інституту КУ імені Бориса Грінченка провела науково-практичний семінар "Психологічна складова педагогічної освіти". В програмі заходу були виступи як викладачів вишу, так і студентів. Думка про важливість і необхідність психологізації навчального процесу саме у педагогічному виші та виховання психологічної культури педагогічної діяльності у студентів ― майбутніх педагогів, стала наскрізною в усіх виступах.
У своєму виступі я відзначила надзвичайну точність і важливість назви заходу. За висловом Ушинського, "педагогіка є великим мистецтвом виховання людини". Але дійсно великим це мистецтво зможе стати лише за наявності психологічної складової у професійній діяльності педагога.Оскільки без такої складової педагог перетворюється на "учителя учительовича", який працює не заради дитини, не заради поширення знань і "залюблення" дитини у свій предмет, а працює заради  самого себе, заради тої влади, яку дає професія педагога.
Проте дещо здивував час проведення заходу ― 10:30 ранку, адже в цей час йдуть лекції. Можливо, саме через це студентів на заході було надзвичайно мало.

Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»

Лист МОНмолодьспорту щодо атестації педагогічних працівників

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№ 1/9-779 від 25 жовтня 2012 року

Щодо атестації педагогічних працівників

До Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України надходять численні звернення педагогічних працівників з приводу вимог атестаційних комісій про надання великої кількості узагальнюючих матеріалів при проходженні атестації.

Повідомляємо, що згідно із пунктом 3.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі – Типове положення), атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіку роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, з предмета, що викладає вчитель, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Типовим положенням не передбачено написання педагогічними працівниками, які атестуються, звітів про роботу у міжатестаційний період, оформлення папок з документами про результати своєї роботи, планами уроків, методичними розробками, сценаріями виховних заходів та надання відеозаписів уроків й інших відомостей про роботу.

Водночас слід зауважити, що педагогічні працівники, які претендують на присвоєння педагогічних звань "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист", "керівник гуртка-методист" повинні мати власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами.

Покладення на педагогічних працівників обов’язків з підготовки зайвих звітів та штучне збільшення паперообігу лише створюють видимість роботи атестаційних комісій і, як правило, приховують неналежну організацію роботи з вивчення професійної діяльності осіб, які атестуються та відсутність дієвого контролю за організацією навчально-виховного процесу.

Наголошуємо, що вимоги голів та членів атестаційних комісій про надання педагогічними працівниками, які атестуються, будь-яких звітів про роботу, є порушенням норм Типового положення. Підготовка та оформлення великої кількості матеріалів призводить до перенавантаження педагогічних працівників, відволікає їх від виконання своїх безпосередніх обов’язків та негативно позначається на якості роботи.

Доручаємо довести зміст цього листа до відома місцевих органів управління освітою, працівників методичних служб, керівників навчальних закладів, педагогічних працівників та вжити заходів, спрямованих на запобігання незаконним вимогам атестаційних комісій.

Заступник Міністра       Б.М. Жебровський 

Розподіл робочого часу практичного психолога системи освіти

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту підтвердило розподіл робочого часу для практичного психолога системи освіти

Робота практичного психолога має певну специфіку: фахівцеві цього профілю необхідно ретельно готуватися до кожного робочого дня, а отже для цього потрібно виділити час. Практичний психолог потребує додаткових годин для самоосвіти, тобто невпинного підвищення своєї фахової компетентності. Саме законно визначених годин ― для того, щоб не виникало потреби випрошувати у директора навчального закладу особистого дозволу на відвідування бібліотеки, фахових районних, міських чи обласних заходів. Адже фахова компетентність є професійним та особистісним завданням практичного психолога системи освіти. Тож маємо документ, який дозволяє практичному психологу системи освіти із 40-годинним робочим тижнем, 20 годин відводити для безпосередньої роботи з учасниками навчально-виховного процесу (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) та 20 годин ― на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.