Тож у листопадовому числі щодо органызацыъ розвивальноъ роботи читайте про таке:
Альбом ігор та вправ як інструмент розвивальної роботи з дітьми
Нині книжковий ринок пропонує чимало альбомів для дошкільників. Тож як обрати саме той, який допоможе забезпечити найліпші умови для розвитку дітей певної вікової групи чи конкретної дитини? Насамперед фахівець має чітко визначити завдання, які він має намір розв’язати. Зокрема, слід виокремити їх широту та спрямованість. Відповідно до них й обирають альбом. Зауважимо, практичному психологу слід обирати альбом із низки тих, розробниками яких є психологи. У такому разі автори вибудовують зміст альбому відповідно до законів розвитку психіки дитини. Під час оцінювання здобутків дитини акцент зміщено зі знань на вміння користуватися ними в різних ситуаціях, а також на пізнавальну активність і самостійність дитини. Найоптимальнішими щодо використання у роботі практичного психолога є розвивальні. Альбоми цієї групи передбачають цілісний підхід до розвитку дитини впродовж тривалого часу, зазвичай певного року життя в дошкільному дитинстві. Отже, такі альбоми забезпечують гармонійний розвиток пізнавальної, емоційно-вольової, комунікативно-мовленнєвої, особистісної сфер дитини (Альбом розвивальних ігор та вправ для дітей 2-3 років. Сходинками знань (у чотирьох частинах) / Гурковська Т. Л., Карабаєва І. І., Кулачківська С. Є., Піроженко Т. О., Подоляк Л. Г., Соловйова Л. І. Наук. кер.: Кулачківська С. Є. — Харків : Ранок, 2006.) Здебільшого автори розвивальних альбомів одразу створюють серію, побудовану за віковим принципом, — альбом окремо для кожного року життя в період дошкільного віку. Серія альбомів засвідчує їх розвивальну мету (Розвивальні ігри та вправи для дітей четвертого (п’ятого, шостого, сьомого) року життя / Піроженко Т. О., Ладивір С. О., Карабаєва І. І., Гурковська Т. Л., Соловйова Л. І. — Тернопіль : Мандрівець, 2012-2013 (серія «Дитина замовляє розвиток»). Для практичного психолога дитячого садка важливо правильно організувати роботу з персональними альбомами з групою дошкільників. Насамперед дітей слід ознайомити з альбомом, його особливостями, відмінностями (зокрема, від альбому для малювання та книжки), допомогти кожному певним чином позначити свій альбом тощо. Зокрема у Додатку 1 подано конспект першого заняття, на якому дітей ознайомлюють з альбомом та правилами роботи з ним. Заняття проводять у груповій формі. Також подано конспекти заняття для роботи батьків з дитиною та заняття практичного психолога з групою дітей.
Корегування емоційного неблагополуччя дітей засобами арттерапії
Проблемна поведінка дитини як вдома, так і в дитячому садку часто зумовлена страхами, тривожністю, заниженою самооцінкою. Кожен із цих чинників можна подолати за допомогою спеціальних занять із практичним психологом. Однак, щоб гармонізувати загальний емоційний стан дитини, необхідні комплексні методи. Один зі способів системного впливу на особистість — корекційні заняття з використанням засобів арт-терапії. До початку навчання у школі діти вже добре засвоюють норми та правила, встановлені суспільством. Одним із таких є положення про те, що боятися і помилятися — погано. Часто, дотримуючись цього «золотого правила», дитина втрачає інтерес до будь-якої діяльності, позаяк вважає: «Усе одно не вийде, і дорослі сваритимуть». Така поведінка блокує розвиток особистості дитини і навіть ускладнює його в дорослому віці. Дошкільник не може рухатися вперед, шукати відповіді, робити висновки після припущення помилки. Натомість він пасивно чекає на правильні відповіді та способи розв’язання завдань. Блокування дорослими можливості «вчинити неправильно» заважає йому оволодівати ефективними способами переживання невдачі, знайти приклади «безстрашної» поведінки. Виникнення страху помилки в дітей часом пов’язане з особливостями традиційної освітньої системи. Із раннього віку дитину привчають бути слухняною, чинити лише правильно, а в разі помилки дорослі її засуджують і часто карають. Робота, за пропонованою у статті програмою, сприяє подоланню страхів щодо оцінки дорослих («Я не вмію», «У мене не вийде», «Я боюся зіпсувати»), а також поліпшенню загального психоемоційного стану дітей у випадках загостреної асоціальності та емоційних порушень. Важливо виявляти індивідуальні особливості кожної дитини, її сильні сторони, здібності. Адже саме вони є надійним підгрунтям для проведення індивідуальної корекційної роботи.
Елементи ізотерапії в роботі з дошкільниками
Найоб’єктивнішою для психодіагностичного інтерпретування є та інформація, що отримана від дитини в невимушеній формі, непомітно для неї. За допомогою ізотерапії можна одночасно й отримати таку інформацію, і здійснити психокорекційний вплив.
Гуманно та оперативно реагуємо на агресивну поведінку дошкільника
Дитина плаче, вередує, вживає лайливі слова, може почати битися, кусатися чи плюватися. Нині такі прояви дитячої агресії — не рідкість. Вони завжди мають причину. Для педагогів дошкільного закладу агресивна поведінка дитини становить реальну проблему, інколи викликає розгубленість. Як же поводитися дорослому в ситуації прояву дитиною агресії, що говорити та робити? У статті розглядаються різні форми запобігання проявам агресії в поведінці дитини. Правила реагування на такі прояви подано у ментальній карті та описано в моделі оперативного гуманного реагування на них вихователя.
У цьому числі продовжуємо висвітлювати особливості розвитку психічних функцій в період дошкільного віку. на разі розлядаємо своєрідність становлення памяті у дошкільників та типові помилки дорослих щодо її активізації. Для фахівця продовжуємо цей розділ матеріалом, який висітлює особливості вивчення певної функції у дошкільників.
Діагностика сенсорно-перцептивного розвитку дітей
Людина пізнає навколишній світ за допомогою психічних процесів відчуття та сприймання. Сформовані цілісні образи та чуттєві враження накопичуються в пам’яті та поступово формують досвід, необхідний для соціалізації й повноцінного життя особистості. Тож дуже важливо стежити за перебігом розвитку сенсорно-перцептивних процесів у дітей, починаючи з раннього віку. Для цього існує низка методик, якими практичний психолог має добре оперувати. Подано методики вивчення особливостей сприймання дітей дошкільного віку.
Вивчаємо особливості пам’яті дітей
Запам’ятовування інформації є домінантним пізнавальним процесом у дітей дошкільного віку. А тому своєчасне виявлення можливих відхилень, чи то пак «слабких місць», дитячої пам’яті допоможе уникнути або вчасно запобігти можливим проблемам у їхньому вихованні. Водночас процес запам’ятовування тісно пов’язаний і з іншими пізнавальними процесами та психічними системами. Тож під час діагностування пам’яті можна визначити також рівень розвитку мислення, мовлення та загальний обсяг знань дошкільників. Подано методики вивчення особливостей пам’яті дітей дошкільного віку.
Психічні функції дітей дошкільного віку: пам’ять
У дошкільному віці здатність дитини до запам’ятовування і відтворення інформації розвивається дуже інтенсивно. Аби дошкільники ліпше запам’ятовували певний матеріал, дорослі мають правильно опрацьовувати його з ними та створювати необхідні умови. А для цього необхідно досконало знати особливоствірозвитку дитячої пам’яті. Подано рекомендації для батьків "Як оптимізувати процеси пам’яті у дітей дошкільного віку.
Немає коментарів:
Дописати коментар