Зустрічайте жовтневе число журналу

Кожна людина щодня взаємодіє з великою кількістю інших людей. З кимось тільки встановлює контакт, з кимось його продовжує, відновлює, а з кимось розриває — таке життя. Утім як зберегти себе у горнилі щодення. Адже не з усіма зустрічними ми спілкуємося чи навіть очами зустрічаємося, а можливо з кимось і не варто того роботи. Та все ж навички ефективної взаємодії роблять наші контакти соціально прийнятними, а інколи і приємними. І саме цьому слід вчити дитину дошкільного віку: спілкуватися зі світом, аби і про себе заявити та інших побачити (це насамперед). Тож жовтневе число журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» розглядає саме питання міжособистісної взаємодії, а заразом і шляхи допомоги дорослого.

Продовжуємо розглядати процедуру психодіагностичного вивчення дитини, зокрема читайте про діагноз та прогноз розвитку.

А також розпочинаємо розгляд нової теми: розвиток вищих психічних функцій впродовж дошкільного дитинства. Так, процес розвитку психіки дитини є цілісним і виокремлення певної психічної функції є дещо штучним. Утім такий підхід дає змогу детально представити процес її розвитку у визначеному віковому періоді, вказати на специфіку, відзначити умови, що можуть або підсилювати функцію, або ж послаблювати її, гальмувати розвиток тощо.

Окрім цього у числі багато цікавого, зокрема про що може розповісти дитячий малюнок, як «боротися» з дитячими страхами та як зрозуміти вередливого малюка.

Навчаємо дітей домовлятися: розробляємо стратегії творчої поведінки

Часто доводиться спостерігати, як під час гри, розмови тощо між дошкільниками виникає конфлікт, що зазвичай супроводжується негативними емоціями. Усе через відсутність навичок розв’язання нестандартних ситуацій, уміння передбачати наслідки своїх вчинків, домовлятися. Навчити дітей цього — завдання і батьків, і практичного психолога дитячого садка

Сором’язливість чи розв’язність — шукаємо «золоту середину»

Кожній дитині притаманні певні індивідуальні риси, одні з яких допомагають їй «вписуватися» у суспільні взаємини, а інші ж, навпаки, лише заважають жити. Саме до категорії останніх відносять надмірну сором’язливість та розв’язність. До того ж проявитися вони можуть вже в ранньому дитинстві, а закорінитися на все життя. Розглянемо причини таких видів дитячої поведінки та способи їх подолання або мінімізації

Причини виникнення та шляхи подолання дитячих страхів

Дитячі страхи є одним з найпоширеніших запитів батьків до практичного психолога. Особливо це стосується саме дітей дошкільного віку. Батьки дошкільників доволі часто не знають, як реагувати на прояви дитячого страху, і своїми неправильними діями, висловлюваннями ще більше загострюють його. А неподолані в дитячому віці страхи можуть накласти вагомий негативний відбиток на розвиток дитини в майбутньому й турбувати її навіть у дорослому житті. Тож як допомогти дитині подолати свій страх?

Дитячий малюнок: навчитися розуміти та цінувати

Діти чутливо реагують на будь-які події в житті соціуму. Якщо дорослі пам’ятають минуле, бережуть цю пам’ять, то це стає й набутком дітей, їхнім власним скарбом. Розглядаючи малюнки дітей розуміємо, що їхні соціальні емоційні реакції часто-густо є суголосними суспільному настрою. Водночас дошкільники передають на папері й власні переживання, свою зацікавленість, тривогу, радість, спокій. У такий спосіб вони повідомляють дорослим про свій психологічний стан. Яка ж сила в малюнку? У чому його загадка? Про що він може розповісти уважному фахівцеві або зацікавленим батькам?

Психодіагностика: діагноз і прогноз

Підсумком психодіагностичного дослідження дитини є психологічний висновок, який роблять на підставі аналізу та зіставлення всієї сукупності наявних даних. Він містить, зокрема, психологічний діагноз і прогноз розвитку дитини. На що треба зважати практичному психологу, аби сформулювати їх повно й достовірно?

Психічні функції дітей дошкільного віку: відчуття і сприймання

Легке, холодне, густе, широке, гнучке, блакитне — усі якості предметів та об’єктів навколишнього світу лише для дорослих є такими зрозумілими. Для дитини ж, яка щойно з’явилася на світ, усі ці поняття — нові та складні, їх малюк лише починає пізнавати. Допомагати йому в цьому мають дорослі, розширюючи діапазон чуттєвих вражень та збагачуючи досвід дитини

Я сам! або Чого насправді хоче дитина

Дорослішаючи, дитина все частіше намагається продемонструвати батькам свою самостійність. Утім, як суперечливо це не звучало б, такими діями і фразами на кшталт «Я сам!» вона, навпаки, усіляко намагається привернути увагу дорослих до себе, своєї діяльності та набутих умінь. На жаль, не всі батьки правильно реагують на цей заклик. Яких помилок найчастіше припускаються дорослі, спілкуючись із «самостійною» дитиною, та як їх уникати