Вітання колег

Шановні колеги!

Вітаю вас із Днем незалежності України!

Бажаю усім мирного неба над головою, мудрості в головах і щирості в серці.
Нехай Бог береже вас та ваших близьких, надає допомоги в усіх добрих справах.
Будемо єдиними у своїй любові
одне до одного, до своєї землі, прагненні для неї свободи.

З повагою – Інна Вікторівна Кондратець

НА СПОВІДІ

...Ми всі потрохи любимо Вкраїну

Михайло Шевченко

Ми всі потрохи...

губимо Вкраїну.

Глибокі тіні — на ясне чоло!

Той викрав в неї пісню лебедину.

А той собі зломив своє крило.

А той посіяв вітер.

На руїнах!

Аби останні замести сліди.

Щодня в журі палає журавлина.

Луна щоночі падає. В льоди!

...Ми всі потрохи любимо Вкраїну.

Ну як її, скажімо, не любить?!

Крізь сльози, а сміється.

Мов дитина!

Покорена, нескорено ячить.

В шапках козацьких сивіє чуприна.

І сумно по могилах козакам...

Ми всі потрохи згадуєм Вкраїну,

Коли це вигідно буває нам.

Але коли вона в неславі гине...

Несе вдовині сльози.

По росі.

Коли її, невинну, судять, сину,

Чи ж пригортаємось до неї всі?!

Коли недоля круто гне їй спину,

Чому ти, дочко, не зупиниш час?!

...Ми всі шануємо тоді Вкраїну,

Коли вона віншує щедро нас.

...І знову, вкотре, знову — Божий глас.

І вкотре хмари —

Споловілим клином!

Бодай на сповіді признаймось раз:

...Ми всі потрохи губимо Вкраїну...

Антоніна Листопад. Краснодон. Луганщина, 1991 р.

Не згубімо Україну!