Зустрічайте грудневе число журналу

Грудневе чило журналу "Практичний психолог: Дитячий садок" присвячено чи не найскладнішому виду діяльності практичного психолога системи освіти — психологічній діагностиці. Детальніше про це читайте у слові головного редактора.

Утім це не єдина тема, яку розкрито на сторінках числа. Зокрема ми продовжуємо висвітлювати питання розвитку та вивчення вищих психічних функцій у дітей впродовж дошкільного віку. Цього разу говоримо про мислення.

Опубліковано закінчення статті "Гуманно та оперативно реагуємо на агресивну поведінку дошкільника".

Робоча ситуація висвітлює питання негативних проявів кризи трьох років у взаємодії з вихователями дитячого садка.

Слово головного редактора у грудневому числі журналу

Психологічна діагностика: про що слід пам’ятати фахівцю

Психологічна діагностика є одним із найскладніших видів роботи практичного психолога.

Насамперед складність діагностичного обстеження визначена процедурою його проведення. Вона має бути чітко однаковою щодо всіх дітей, розвиток яких вивчають. Завдання подають у визначеній послідовності та одноманітно, аж до збереження однакової інтонації в інструкціях. Ба більше, якщо практичний психолог усміхався першій дитині, то й останній він має так само усміхатися. У роботі практичного психолога системи освіти психологічна діагностика не є самостійною. Вона — лише основа, на якій фахівець має побудувати адекватну розвивальну роботу з конкретною дитиною чи віковою групою. Про що, на жаль, інколи забувають молоді спеціалісти, захоплюючись психологічною діагностикою, і залишають її результати без уваги. Тим самим перетворюють діагностику на штучне, нікому не потрібне явище.

Слово головного редактора в листопадовому числі журналу

Чи потрібні заняття в роботі практичного психолога

Ідеальною формою роботи практичного психолога з дитиною є індивідуальна. Для індивідуальної взаємодії зазвичай не потрібно організовувати заняття за всіма методичними правилами.

Практичний психолог має прожити день поруч і разом з дітьми: цьому підказав, із тим поговорив, іншому допоміг, підтримав вихователя і продовжив тему заняття на прогулянці з підгрупою чи в індивідуальній бесіді. Фахівець має включатися в будь-яку проблемну ситуацію, допомагаючи дитині вийти з неї якомога успішніше. А для цього він має віртуозно володіти методом спостереження. Треба вміти побачити, як поводиться дитина з вихователем, однолітками, батьками, як реагує на зміну правил, як змінюється її поведінка у спілкуванні з різними дорослими та однолітками.

Зустрічайте листопадове число журналу

Організація розвивальної роботи практичного психолога має багато гострих питань. Одне з них: чи має практичний психолог проводити заняття? Відповідь на нього в слові головний редактор журналу . Утім інколи форма занняття є зручною для роботи, для організації дітей, для виконання певних завдань тощо.

Тож у листопадовому числі щодо органызацыъ розвивальноъ роботи читайте про таке:

Насильство над дитиною і наслідки цього для суспільства

​Запрошуємо до участі у семінарі

​Київський Будинок вчених запрошує на чергове засідання продовжуваного наукового семінару «Проблеми розвитку розуму і взаємодії розумних систем та їх підсистем»

Керівник семінару — Ірма Крейн, ст.наук.сп. Міжнародного науково-навчального Центру інформаційних технологій та систем НАН України, канд.філ.наук.

Дата та час проведення: 27 жовтня 2016, о 16-00

Тема засідання: "Насильство над дитиною і наслідки цього для суспільства".

Зустрічайте жовтневе число журналу

Кожна людина щодня взаємодіє з великою кількістю інших людей. З кимось тільки встановлює контакт, з кимось його продовжує, відновлює, а з кимось розриває — таке життя. Утім як зберегти себе у горнилі щодення. Адже не з усіма зустрічними ми спілкуємося чи навіть очами зустрічаємося, а можливо з кимось і не варто того роботи. Та все ж навички ефективної взаємодії роблять наші контакти соціально прийнятними, а інколи і приємними. І саме цьому слід вчити дитину дошкільного віку: спілкуватися зі світом, аби і про себе заявити та інших побачити (це насамперед). Тож жовтневе число журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» розглядає саме питання міжособистісної взаємодії, а заразом і шляхи допомоги дорослого.

Постать дня — Микола Поддьяков

4 жовтня виповнилося 84 років від дня народження Миколи Поддьякова, вітчизняного психолога

Микола Поддьяков — відомий дослідник становлення та розвитку важливої дитячої діяльності — експериментування.

Вивчав закономірності розвитку допонятійних форм мислення в дошкільному дитинстві. Уперше виокремив наочно-образне мислення як найбільш ранню форму мислення. Досліджував особливості становлення категоріальної структури мислення дошкільників, роль невизначених уявлень та знань дітей у їхньому розумовому розвитку. Розробляв питання змісту та методів розумового виховання дітей. Увів в науковий обіг поняття «ігрова позиція» на позначення однієї з найважливіших якостей особистості дошкільника.

Із-поміж найбільш відомих праць — «Умственное воспитание дошкольника» (1972), «О развитии элементарных форм мышления в дошкольном возрасте» (1973), «Мышление дошкольников» (1977), «Умственное воспитание в детском саду» (1980), «Творчество и саморазвитие детей дошкольного возраста» (1994).