Постать дня — Мелані Кляйн

30 березня виповнюється 132 роки від дня народження Мелані Кляйн, британського психоаналітика

Мелані Кляйн є однією з найбільш відомих та яскравих постатей психоаналітичного руху. З її іменем пов’язують виникнення дитячого психоаналізу, ігрової психоаналітичної терапії та теорії об’єктних відносин. 

Сміливі та оригінальні підходи Мелані Кляйн до аналізування серйозних психічних розладів (психозів) як дітей, так і дорослих, її теоретичні ідеї про нормальний та патологічний розвиток особистості та міжособистісних взаємин людини завоювали заслужене визнання в науковому просторі й водночас зустріли опір з боку критиків. 

«Конфлікт та його розв’язання — це фундаментальні елементи творчості…»

З-поміж найбільш важливих досягнень Мелані Кляйн у практиці дитячого аналізу —створення ігрової техніки. На її думку, дитина має рухатися, гратися, зрештою, бачити свого аналітика, а проводити аналіз з дитиною так само, як з дорослим (лежачи на кушетці) — неприпустимо. Тому Мелані Кляйн і вдалася до техніки вільної гри, ініціатором якої виступала б дитина, і яка виражала б свої бажання, фантазії та життєвий досвід.

Постать дня ― Світлана Євгенівна Кулачківська

У кожного з нас є вчителі.
Вони — різні і вчать нас по-різному і різному. Проте кожному з них ми вдячні за те, що, насамперед, вони були Людьми, в нас бачили Людей і, власне, вчили Людьми бути.

Сьогодні — день народження Кулачківської Світлані Євгенівни (1940—2005), справжнього психолога, яка вміла робити зауваження порухом плечей.

Світлана Євгенівна очолювала лабораторію психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка впродовж 15 років, можливо найскладніших в житті лабораторії, — від 1990 року й до останніх днів свого життя. У час змін їй доводилося обстоювати не лише значення діяльності лабораторії, а й значення дошкільного дитинства.
Її головним професійним інтересом була особистість дитини в усьому розмаїтті її проявів ― індивідуальної специфіки становлення, розвитку і вияву здібностей, а також створення оптимальних умов задля найповнішого прояву дитячої особистості.

Дякуємо Вам, Світлано Євгенівно, за те, що Ви були з нами…

Ми Вас любимо і пам’ятаємо…

Постать дня — Юлія Гіппенрейтер

25 березня виповнюється

83 роки від дня народження Юлії Гіппенрейтер, відомого російського психолога

       Визнання та славу Юлія Борисівна здобула  не лише завдяки грунтовним психологічним висновкам (у колі її наукових інтересів — проблеми експериментальної психології, зокрема психології сприйняття, уваги, психофізіології рухів, а також питання сімейної терапії, нейролінгвістичного програмування тощо), а й завдяки її таланту неперевершеного оповідача (вміння доступно розповідати про складні речі). Особливу популярність серед батьків та педагогів мають її книжки "Общаться с ребенком. Как?" и "Продолжаем общаться с ребенком. Так?". Наразі Юлія Борисівна — професор кафедри загальної психології факультету психології Московського гуманітарного університету ім. М.В. Ломоносова.

Пробне ЗНО скасували через снігопади в кількох областях

Пробне тестування зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) перенесли у трьох областях України з 23 березня на 6 квітня через складні погодні умови. Про це повідомили в прес-службі Міністерства освіти і науки України (МОН).

   Пробне ЗНО перенесли на 6 квітня в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. 

    У МОН запевнили, що всі учасники пробного ЗНО, які не змогли дістатися до місць пробного тестування 23 березня матимуть змогу написати його в інший день. 

   Зокрема, не всі учні у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій областях змогли доїхати до місць проведення пробного ЗНО.

   Не всі регіональні центри визначилися з датою повторного пробного ЗНО. Однак у МОН запевнили, що кожному зареєстрованому учаснику пробного тестування повідомлять про дату і час пробного ЗНО особисто. Таке доручення від МОН отримали регіональні центри оцінювання якості освіти.

   Джерело: Ракурс

  Більше новин ― на Порталі освітян України «Педрада»

Постать дня — Микола Ланге

24 березня виповнюється 155 років від дня народження Миколи Ланге, видатного вітчизняного психолога

    Микола Ланге — один із основоположників вітчизняної експериментальної психології. У колі його наукових інтересів — проблеми сприйняття, уваги, пам’яті та мислення. Сформулював закон перцепції, згідно з яким сприймання має стадіальний характер — від узагальненого до диференційованого образу. 

       У 1896 році завдяки зусиллям Миколи Ланге, який на той час був професором філософії Одеського університету, було створено першу на теренах колишньої Російської імперії експериментальну психологічну лабораторію. З іменем ученого пов’язано також відкриття Вищих жіночих курсів в Одесі (1905) та створення Народного університету Одеси (1917).

Година Землі

23 березня для кожного регіону 

з 20:30 по 21:30 за місцевим часом 

світова громадськість дарує Землі її годину

   Можна багато розмірковувати про екологію та екологічні проблеми, шукати «винуватців» і дискутувати щодо стану навколишньої природи. Фактом, щоправда, лишається те, що 

ми дуже швидко освоївши нові технології, егоїстично поспішаємо ставити їх «на благо» людства. Природа відпочиває. Але так буде не завжди. Про це вперше почали замислюватися, коли справили елементарні розрахунки і зрозуміли, що щось в людській діяльності не так. Щось вибиває нас з загальної гармонії з навколишньою природою і більш того, це «щось» може обернуться і проти нас самих, а що найжахливіше, так це те, що «це» не чекає, а вже відбувається.

Постать дня — Ерік Фромм

23 березня виповнюється 113 років від дня народження Еріка Фромма, видатного німецького соціального психолога, філософа, психоаналітика

Ерік Фромм увійшов в історію як видатний мислитель ХХ століття, один із когорти «філософів від психології», духовний лідер Франкфуртської соціологічної школи.

З іменем Еріка Фромма пов’язують виникнення нового наукового напряму — гуманістичного психоаналізу. Учений прагнув перенести акцент з біологічних мотивів поведінки людини в психоаналізі на соціальні чинники формування особистості. На його думку, у людині немає нічого вродженого, всі її психічні прояви — це наслідки її занурення в ті чи ті соціальні середовища. Саме соціальні чинники визначають зміст життя людини.

На початку 20-х років ХХ століття учений увів поняття, що наразі часто використовують для характеристики сучасного суспільства, — «суспільство споживання»…