Постать дня — Олег Тихомиров

4 квітня виповнилося 81 рік

від дня народження Олега Тихомирова, видатного російського психолога і філософа

У колі наукових інтересів Олега Тихомирова — питання загальної психології, зокрема психології мислення та мовлення, психології творчості, проблеми взаємодії людини та комп’ютера, методології та історії загальної психології.

У своїх наукових працях сформулював психологічні принципи проектування систем інформатики, обгрунтував необхідність психологічного оцінювання процесу комп’ютеризації та його наслідків, провів психологічний аналіз управлінської діяльності.

Із-поміж  відомих учнів та послідовників психолога — Надія Іванівна Пов’якель, відомий український психолог, доктор психологічних наук, професор, яка упродовж тривалого часу була завідувачем кафедри практичної психології та психотерапії Інституту соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.

Читайте в квітневому числі журналу «Практичний психолог: Школа»

                                 
                                     Шановні колеги!

   У квітневому числі ми відкриваємо нову рубрику — «Робоча ситуація». У кожного з нас у професійному житті — взаємодії з дітьми, їхніми батьками, педагогами чи адміністрацією — виникали ситуації, розв’язання яких потребувало не лише швидкого реагування, специфічних знань і вмінь, а насамперед, упевненості у своїй правоті. Тобто ситуації, під час розв’язання яких дуже потрібна допомога колеги. Буває, що вихід із ситуації вже знайдено, а думки про неї не полишають фахівця. Тож, якщо у вас виникли ситуації, щодо розв’язання яких ви хотіли б порадитися та отримати кваліфіковану допомогу, пишіть нам на електронну адресу psyholog@mcfr.com.ua. Ми радо допоможемо вам, надавши вичерпні та компетентні відповіді. 

З повагою
головний редактор                             Тетяна Гурковська

Постать дня — Андрій Брушлінський

4 квітня виповнюється 81 рік від

дня народження Андрія Брушлінського, відомого російського психолога

Андрій Брушлінський — один із найбільш відомих учнів та послідовників Сергія Рубінштейна. У колі його наукових інтересів — методологічні та теоретичні проблеми загальної психології, психології мислення, творчості, уяви, взаємозв’язку процесуальних та операціональних компонентів мисленнєвої активності, створення штучного інтелекту,  а також  міжпредметні зв’язки психології та кібернетики, питання мотивації пізнавальної діяльності, свідомого і несвідомого в мисленні.

Учений створив теорію внутрішньоутробного зародження психіки людини, розробив теорію суб’єкта, його соціальності, принцип детермінізму, теорію розумового та морального виховання та розвитку, описав новий вид інсайту — "немиттєвий інсайт".

Міжнародний день дитячої книги

Казка — це те золото, що блистить вогником в очах дитячих.

Ганс Кристіан Андерсен

2 квітня діти й дорослі відзначають Міжнародний день дитячої книги 

   (International Children's Book Day)

"Детские книги – это те камешки, кирпичики, которые кладутся в фундамент здания детства, конструкции всей человеческой жизни. Без них это здание, эта конструкция проседает, плывет, расползается, рушится.
Детские книжки – для ребенка сродни родителям, любящие руки которых впервые открывают их перед ним, родные голоса которых при чтении становятся путеводными на тропинках, ведущих из детской, из дома сразу в мировые дали. И там ему поэтому не страшно. И не будет одиноко, когда он по-настоящему ступит на terra incognita.
А краеугольный камень – конечно же, сказки Ганса Христиана Андерсена, в день рождения которого взрослые решили отмечать Международный день книги. Краеугольный и философский. С ним вершины мудрости заложены уже в основе жизни. Вершины, к которым предстоит придти еще раз. В жизни, а не в книжках. Самому.
Пути без такого повторения у человека не бывает. Правда, у каждого оно неповторимо". (Кудрявцев В.Т.)

Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму

2 квітня світова громадськість проводить 

Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму

(World Autism Awareness Day) 

   Цей день було впроваджено резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 21 січня 2008 року. Мета цього дня — підкреслити необхідність допомагати людям, що живуть з аутизмом, і підвищувати рівень їхнього життя.

   Чисельність дітей, що страждають на аутизм, висока у всіх регіонах світу і має серйозні наслідки для дітей, їхніх родин, громад і товариств. Передбачається, що день 2 квітня спеціалізовані державні і громадські організації повинні присвячувати поширенню інформацію про це захворювання, наприклад, проводити лекції чи випускати буклети.

 

Постать дня — Абрахам Маслоу

1 квітня виповнюється 106 років від дня народження Абрахама Маслоу, видатного американського психолога

Абрахам Маслоу увійшов в історію науки як один із основоположників гуманістичної психології, який запропонував концепцію цілісного підходу до людини та аналізування її вищих сутнісних проявів — любові, творчості, духовних цінностей тощо. 

Психолог створив ієрархічну модель мотивації (Піраміда потреб Маслоу) — діаграму, що ієрархічно представляє людські потреби. Учений вважав, що вищі потреби можуть спрямовувати поведінку людини настільки, наскільки задоволені його нижчі потреби. Теорія потреб Маслоу знайшла широке застосування в економіці, посіла важливе місце в побудові теорій мотивації і поведінки споживачів. 

День сміху

1 квітня Україна і світ відзначає День сміху 

(April Fools' Day або All Fool's Day)

 

   Цей день не внесено в жодний календар знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається й в Україні, й у Росії, в Німеччині, Англії, Франції, в Скандинавії і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають День сміху, в інших — День дурня. У цей день кожен хоче пожартувати над кимсь, тож ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші люди мимоволі посміхаються. 

Важко розповісти, звідкіля пішло це свято. Хоча про виникнення першоквітневої традиції й існує чимало різних гіпотез, але багато хто вважає, що її корені сягають у середньовічну європейську «балаганну» культуру. По суті — це один із найстійкіших елементів язичництва, що осіли в християнській свідомості.