Ювілейний рік. Жан Овід Декролі

23 липня 145 років від дня народження Жана Овіда Декролі (1871–1932), бельгійського педагога, лікаря і психолога, професора вищої педагогічної школи, професора гігієни та лікувальної педагогіки Брюссельського університету, одного з представників нового виховання, засновника Інституту дефективних дітей та школи для нормальних дітей, яка називалася «Школа для життя через життя», навчання в ній будувалося на основі принципу «свободи дитини», а теми навчальної програми концентрувалися навколо дитини: «Дитина та її організм», «Дитина і тварини», «Дитина і рослини», «Дитина і суспільство», «Дитина і всесвіт».

Розпочато ранню передплату на 2017 рік

Шановні колеги, читачі, Ви маєте нагоду скористайтися вигідною акційною пропозицією — стати передплатником освітянських фахових видань на наступний рік.

Передплатіть улюблені професійні видання напряму «MCFR: Освіта» на 2017 рік за ЦІНАМИ 2016 року! Не проГАВте свою передплату, акція діє лише до 31 серпня.

Як оформити передплату Обирайте свій улюблений журнал, не покидаючи робочого місця. Просто клацніть на назві відповідного видання та натисніть кнопку «Купити». Також оформити замовлення можна за номером телефону 0 44 586 56 06 або 0 800 212 012 (callback) або написавши на електронну адресу peredplata@mcfr.ua.

Докладніше тут.

Об ответственности и уважении

Уважаемые коллеги, со мной произошла очень неприятная история, которую я описала вчера на своей страничке в facebook. Но считаю нужным поделиться ею и в блоге редакции.

В июньском номере газеты «Психолог дошкілля», которую издает «Шкільний світ» опубликована статья «Йдемо в дитячий садок. Перші години без мами». Эта статья привлекла мое внимание, поскольку проблема адаптации детей к детскому саду и вопросы развития детей раннего возраста были вопросами профессионального интереса во время работы в Институте психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины (да, собственно, и сейчас остаются, несмотря на смену места работы).

Переглядайте відеозапис вебінару «Психологічний супровід дитини та сім’ї у стресовій ситуації»

 У червні напрям «MCFR: Освіта» провів БЕЗПЛАТНИЙ вебінар для своїх передплатників — педагогів, практичних психологів навчальних закладів на тему «Психологічний супровід дитини та сім’ї у стресовій ситуації»

Учасники дізналися про те, як переживають стресогенні події діти різного віку, як працювати з сім’єю, що зазнала впливу таких подій, та надавати психологічну допомогу дітям.

Про все це розповіла Ольга БАЙЄР, завідувач кафедри дошкільної освіти комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», кандидат психологічних наук, доцент.

Зустрічайте липневе число журналу

Перегони з дитиною

Батьки завжди бажають для своєї дитини найліпшого. Вони прагнуть убезпечити її від усіх можливих бід і труднощів, тож усіляко діляться своїм життєвим досвідом. Та інколи батьки вдаються до виховних методів, які мають протилежні бажаним результати. І прикро, що в таких випадках вони здебільшого розчаровуються у дитині, а не в обраних методах і способах виховання.

Один з методів, який гарантує батькам протилежний результат, — це своєрідні перегони з дитиною, суть яких виражена у фразі «А я ж тобі казала(-в) …». Батькам слід розуміти, що такі змагання їм ніколи не виграти. Адже ця фраза засвідчує радість дорослого щодо власної перемоги і водночас поразки дитини.

Шановні дорослі, замисліться, чи хотіли б ви знову прийти за порадою до людини, яка, по суті, сказала, що ви нікчема, не здатні нічого навчитися, навіть почути неспроможні? Напевно, що ні. От і дитина після таких слів більше не прислухатиметься до ваших порад — усі вони, навіть найдоречніші й найцінніші, пролітатимуть повз вуха.

Так і потрапляють батьки до замкненого кола у спілкуванні із власними сином чи донькою: одного разу наголосивши на прорахунку дитини, вони відтак позбавляються права бути нею почутими.

Дорослим слід пам’ятати: дитина пізнає світ, себе, інших людей, взаємини з ними. А ще час від часу випробовує на міцність себе та людей зі свого оточення, пізнає межі дозволеного, межі витримки й вихованості дорослих. Аби не зламати зародки довіри до себе, батьки мають із розумінням поставитися до найперших заперечень дитини, її нехтування пересторогами та віднайти слова підтримки.

З повагою

головний редактор Тетяна ГУРКОВСЬКА

Ювілейний рік. 135 років від дня народження Василя Зеньковського

4 липня виповнюється  135 років від дня народження Василя Зеньковського (1881–1962).

Василь Васильович Зеньковський український психолог, філософ, богослов, теоретик та історик педагогіки, церковний і державний діяч, священик.

Василь Зеньковський один із провідних мислителів-педагогів російського зарубіжжя, який формувався на українських теренах.

Він є одним з основоположників соціальної педагогіки в Російській імперії, професор і викладач Київського університету, Фребелівського інституту.

Не забывайте готовить сердце

29 июня 1900 года в Лионе родился Антуа́н Мари́ Жан-Бати́ст Роже́ де Сент-Экзюпери́

«Лис замолчал и долго смотрел на Маленького принца. Потом сказал:‒ Пожалуйста... приручи меня!‒ Я бы рад, ‒ ответил Маленький принц, ‒ но у меня так мало времени. Мне еще надо найти друзей и узнать разные вещи.‒ Узнать можно только те вещи, которые приручишь, ‒ сказал Лис. ‒ У людей уже не хватает времени что-либо узнавать. Они покупают вещи готовыми в магазинах. Но ведь нет таких магазинов, где торговали бы друзьями, и потому люди больше не имеют друзей. Если хочешь, чтобы у тебя был друг, приручи меня!‒ А что для этого надо делать? ‒ спросил Маленький принц.‒ Надо запастись терпеньем, ‒ ответил Лис. ‒ Сперва сядь вон там, поодаль, на траву ‒ вот так. Я буду на тебя искоса поглядывать, а ты молчи. Слова только мешают понимать друг друга. Но с каждым днем садись немножко ближе...Назавтра Маленький принц вновь пришел на то же место.‒ Лучше приходи всегда в один и тот же час, ‒ попросил Лис. ‒ Вот, например, если ты будешь приходить в четыре часа, я уже с трех часов почувствую себя счастливым. И чем ближе к назначенному часу, тем счастливее. В четыре часа я уже начну волноваться и тревожиться. Я узнаю цену счастью! А если ты приходишь всякий раз в другое время, я не знаю, к какому часу готовить свое сердце... Нужно соблюдать обряды.‒ А что такое обряды? ‒ спросил Маленький принц.‒ Это тоже нечто давно забытое, ‒ объяснил Лис. ‒ Нечто такое, отчего один какой-то день становится не похож на все другие дни, один час ‒ на все другие часы. Вот, например, у моих охотников есть такой обряд: по четвергам они танцуют с деревенскими девушками. И какой же это чудесный день ‒ четверг! Я отправляюсь на прогулку и дохожу до самого виноградника. А если бы охотники танцевали когда придется, все дни были бы одинаковы, и я никогда не знал бы отдыха.Так Маленький принц приручил Лиса. И вот настал час прощанья.‒ Я буду плакать о тебе, ‒ вздохнул Лис.‒ Ты сам виноват, ‒ сказал Маленький принц. ‒ Я ведь не хотел, чтобы тебе было больно; ты сам пожелал, чтобы я тебя приручил...‒ Да, конечно, ‒ сказал Лис.‒ Но ты будешь плакать!‒ Да, конечно.‒ Значит, тебе от этого плохо.‒ Нет, ‒ возразил Лис, ‒ мне хорошо».