110 років від заснування Олександрівської школи-хутора — всесвітньовідомого навчального закладу для дітей з вадами слуху

У серпні виповнюється 110 років від відкриття Олександрівської школи-хутора для глухонімих (1903–1917), яка досі не має аналогів у світі. Становлення цього унікального закладу було непростим. З 1921 року школу-хутір перейменували на Запорізьку школу глухих, нині це – Запорізька спеціальна школа-інтернат для глухих. Фундатором закладу був голова Олександрівської міської управи Фелікс Францевич Мовчановський.

Передісторія створення Олександрівської школи-хутора почалася у 1898 році, коли у складі Відомство закладів царської родини імператриця Марія заснувала Опікунство глухонімими. Основними завданнями Опікунства були: по-перше, залучати до благодійних фінансових пожертвувань приватних осіб і громадські організації; по-друге, використовувати зібрані кошти для субсидування навчальних закладів. Незважаючи на благодійні пожертви, коштів для реалізації планів Опікунства глухонімими постійно не вистачало, і тому виникла ідея створення шкіл-хуторів. Це мали бути «містечка» для глухонімих дітей селян, які перебуваючи у звичному середовищі, могли отримати загальну освіту й оволодіти навичками раціонального господарювання. Утримання учнів у такому навчальному закладі частково мало відшкодовуватися їхньою працею, а зразкова організація господарства на хуторі – слугувати прикладом для мешканців навколишніх сіл.

У 1899-1900 рр. Опікунство глухонімими розіслало губернаторам Російської імперії листи, у яких закликало підтримати ініціативу щодо створення шкіл-хуторів. Відреагували на заклик лише двоє небайдужих українців: купець, який свого часу закінчив Санкт-Петербурзьке училище глухонімих, та міський голова Олександрівська (з 1921 року – м. Запоріжжя) – Фелікс Мовчановський. Останньому вдалося створити навчальний заклад, який увійшов до історії сурдопедагогіки як «найбільше у світі училище для глухонімих, оригінальне за організацією навчальних закладів, за змістом навчання і підготовкою учнів до майбутньої трудової діяльності».

Постать дня — Павло Чамата

28 липня виповнюється 116 років від дня народження Павла Чамати, українського психолога й педагога

З іменем Павла Романовича пов’язують заснування наукової школи з проблем самосвідомості. 

Свого часу Павло Чамата був одним із провідних вітчизняних дослідників проблеми розвитку самосвідомості особистості. Внесок психолога в дослідження проблеми розвитку самосвідомості дітей і підлітків — неоціненний. Вивчав різні форми самопізнання, а також питання самооцінки, самоконтролю, самодисципліни, розвиток самосвідомості в дітей різних вікових груп: дошкільного, молодшого шкільного віку і підлітків.

Значну увагу учений приділяв  вивченню питань вдосконалення роботи початкової і середньої школи, зокрема таким проблемам, як перевантаженість, формалізм, нестабільність і невідповідність розкладів уроків у школах віковим можливостям учнів; висвітлив власне бачення щодо шкільного розкладу уроків. Наголошував на важливості виховання характеру в дітей, формування в них психологічної готовності до праці тощо.

Почесним іменем видатного психолога названо Лабораторію психології особистості імені П. Р. Чамати Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Постать дня — Валентин Моляко

24 липня виповнюється 77 років від дня народження Валентина Моляко, українського психолога

Справою всього життя для Валентина Олексійовича — дійсного члена АПН України, доктора психологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, завідувача лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України — була і є психологія.

У колі його наукових інтересів — технічна творчість учнів, принципи, механізми, особливості різних видів творчої діяльності, підготовка до творчої праці, творча особистість, творча обдарованість, талант тощо.

"Твори себе, щодня будуй себе. Ти пам’ятай завжди, що ти — людина..."

Валентин Моляко

Основною в своїй науковій діяльності учений вважає ідею стратегіальної організації творчої діяльності людини (фахівця, дитини, учня, людини «взагалі»). На основі його наукової концепції в 1991 році було ухвалено республіканську програму «Творча обдарованість», спрямовану на виявлення й виховання обдарованих дітей та молоді. Він є автором оригінальної діагностико-тренінгової системи «КАРУС» для виявлення творчих здібностей, прояву і розвитку творчого мислення.

Постать дня — Людмила Обухова

22 липня виповнюється 76 років
від дня народження Людмили Обухової,

російського психолога

У колі наукових інтересів дослідниці — вікова психологія, проблеми психічного розвитку дитини в умовах сенсорних дефектів. Людмила Обухова брала участь в багатьох дослідженнях, присвячених вивченню розумового розвитку дітей, впливу сімейних взаємин на розвиток дитини. Упродовж багатьох років працювала зі сліпоглухими студентами факультету психології Московського державного університету (МДУ). Наразі Людмила Пилипівна — професор МДУ та Московського міського психолого-педагогічного університету (ММППУ), завідувач кафедри вікової психології факультету психології освіти ММППУ (з 1999).

20 липня — Міжнародний день шахів

Починаючи з 1966 року в усьому світі відзначають Міжнародний день шахів (International Chess Day). Це свято проводиться за рішенням FIDE — Всесвітньої шахової федерації, заснованої в 1924 році.

Шахи — це настільна гра на дошці, поділеній на 64 клітини, де розташовано 32 фігури: по 16 фігур білого і чорного кольору. Грають два партнери. Мета гри полягає в тому, щоб поставити мат королю супротивника. Назва гри походить з персидської мови: «шах мат» перекладається як «володар помер». Батьківщиною шахів є Індія, де в V столітті з’явилася попередниця шахів — гра чатуранга. До Київської Русі шахи потрапили приблизно в IX-X століттях.

Шахи не даремно вважають грою інтелектуалів. Адже вони сприяють розвитку концентрації уваги, вмінню долати труднощі та планувати власні дії, логічно мислити. Численні дослідження вчених про вплив гри у шахи на розвиток дитини доводять, що у дітей, які погано себе поводять і володіють низьким рівнем знань, шахи сприяють підвищенню успішності, розширенню світогляду. Окрім того, агресія дітей під впливом цієї настільної гри трансформується у зосередженість, уважність та зібраність. Шахи також формують самокритичність: коли дитина програє, вона починає аналізувати свої помилки, вчиться адекватно реагувати на невдачі та, як наслідок, — приймає виважені рішення. Для розумової діяльності шахи означають те ж, що заняття спортом для фізичного вдосконалення.

Цікаво…

Існує багато притч про те, як один чоловік пропонує іншому розрахуватись з ним за певну послугу таким чином: покласти на першу клітинку шахової дошки одне зернятко рису, на другу — два, і так далі,тобто на кожну наступну клітинку вдвічі більше за попередню. І завжди той, хто розраховується подібним способом, розоряється. Це й не дивно, адже підраховано, що загальна вага рису на останній клітинці шахової дошки становитиме більше 460 млрд. тонн.

***

Перейменування шахового «ферзя» на «королеву» пов’язано з реальними історичними подіями. В стародавні часи цю фігуру називали «візир» («перший міністр») або «ферзь» і вона рухалась лише на одну клітинку по діагоналі та була слабкою фігурою. В XV столітті відбулась зміна правил гри: фігура «ферзь» стала називатися «королевою» й отримала значну ігрову силу. Більшість істориків шахів переконані, що сила, отримана шаховою королевою, відповідала владі та політичному впливові, яких досягла реальна королева — Ізабелла Кастильська. 

***

Коли Наполеон перебував у засланні на острові Святої Єлени, він часто грав у шахи, навіть не підозрюючи, що шахові фігурки зберігають таємницю. Лише багато років по тому, в 1933 році на виставці особистих речей Наполеона, в них було виявлено плани втечі полководця з острова.

Постать дня — Василь Зеньківський

16 липня виповнюється 133 роки від дня народження Василя Зеньківського, українського філософа, психолога, публіциста

Окрім активної політичної та релігійної діяльності, Василь Зеньківський особливу увагу приділяв науковій роботі, зокрема філософії та психології.

У 1910 році в Київському університеті талановитий учений почав викладати курс загальної психології. Особливістю розробленого ним лекційного курсу став тісний зв’язок психології з «історією педагогічних учень» та загальна релігійна спрямованість переконань ученого.

Василь Зеньківський наголошував на цінності особистості людини, закликав визнавати право дитини на власний шлях розвитку. Основним принципом педагогіки вчений вважав принцип індивідуальності. Психолог зазначав, що професіоналізм учителя залежить не тільки від знань та досвіду, а насамперед від любові до дітей, віри в їх можливості, унікальність кожної дитини.

Постать дня — Олександр Лурія

16 липня виповнюється 112 років від дня народження Олександра Лурії, вітчизняного психолога

Олександр Лурія відомий насамперед як засновник вітчизняної нейропсихології. У науковій діяльності значну увагу приділяв насамперед прикладним аспектам психології.

Особливо вагомим є внесок психолога в генетичну та вікову психологію: у цій галузі досліджень він використовував метод близнят для з'ясування генетичних та зовнішніх факторів розвитку. Розробив методи діагностики порушень та поновлення вищих психічних функцій на основі вивчення та коригування нейронних структур мозку.

У цілому дослідження ученого сприяли розвитку всіх галузей та напрямків психології, зокрема й методології та теорії науки. Свого часу співпрацював з видатним вітчизняним психологом Левом Виготським, був одним із лідерів "кола Виготського".

Цікаво…

Олександр Лурія розробив поліграф — прототип сучасного детектора брехні...