Постать дня — Едвард Тітченер

 11 січня виповнюється 149 років від дня народження Едварда Тітченера, англо-американского психолога-експериментатора

Едвард Тітченер відомий насамперед як родоначальник експериментальної психології в США, а також як засновник структурної психології. Учений зробив неабиякий внесок у становлення психології як науки. Психолог трактував предмет психології як систему елементарних усвідомлюваних станів (відчуттів, уявлень, почуттів), з яких формується різноманіття душевного життя.

Дослідник розвинув експериментальні методи та наполягав на необхідності ретельної підготовки експериментальних психологів. Основним методом наукової діяльності Едварда Тітченера була інтроспекція — детальне дослідження і систематичний опис свідомого досвіду.

«Що більше ми знаємо, 

то більше хочемо знати, оскільки розумовий апетит зростає у міру його втамування…»

Психолог розробив власну версію теорії Вундта. Він стверджував, що основне завдання психології полягає у відкритті елементарних складових свідомості, в розкладанні складного досвіду повсякденного життя на прості елементи і наступному визначенні їх природи.

У 1909 році Едвард Тітченер увів термін "емпатія", що в перекладі з німецької ("Einfühlungsvermögen") означає співпереживання.

Постать дня — Карл Роджерс

8 січня виповнюється 114 років від дня народження Карла Роджерса, видатного американського психолога

Карл Роджерс увійшов в історію психологічної науки як один із засновників та лідерів гуманістичного напряму в психології. 

Учений зробив неоціненний внесок у створення недирективної психології, яку він назвав «клієнт-центрованою». Психолог першим увів у науковий обіг поняття «клієнт». Також Карл Роджерс є одним із авторів поняття "самоактуалізація особистості".

"Людина — це стрімкий потік змін, а не шматок твердого металу; це суцвіття можливостей, яке постійно змінюється, а не сталий  набір характеристик..."

Ідеї Карла Роджерса широко використовують у різних сферах: соціальній роботі, сімейному консультуванні, освіті тощо.

Вітаємо з Новим роком

Ювілейний рік. Сергій Максименко святкує 75-річчя

Сергію Дмитровичу Максименку

15 грудня виповнюється 75 років

Сергій Максименко, директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Є фахівцем у галузі педагогічної психології, психології особистості, засновником української наукової школи генетичної психології.

Максименко С.Д. дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, академік-секретаря Відділення психології вікової фізіології та дефектології НАПН України, доктор психологічних наук, професор.

Редакція журналу щиро вітає Сергія Дмитровича зі знаменною датою та бажає сил і здоров’я аби здійснилися усі наукові задуми.

Щиро дякуємо Сергію Дмитровичу за підтримку роботи журнала.

З повагою

головний редактор журналу

Тетяна Гурковська

Для охочих познайомитися з професійною діяльність Сергія Дмитровича Максименка, його науковими поглядами радимо зайти на персональний сайт.

Ювілейний рік. Олександр Скрипченко

13 грудня виповнюється 95 років від дня народження

Олександра Васильовича Скрипченка (1921–2008).

Олександр Скрипченко — український психолог, доктор психологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти, почесний член АПН України.

Олександр Васильович фахівець в галузі вікової та педагогічної психології.

Свого часу був заступником директора Науково-дослідного інституту психології УРСР, завідувачем кафедри психології Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького

Скрипченко О.В був одним з перших учасників чотирирічного лонгітюдного комплексного дослідження сенсомоторики, пам’яті, мислення, мовлення, уяви та взаємозв’язку між ними у дітей.

Скрипченко О.В. автор підручників і посібників «Психологічний розвиток учнів», «Загальна психологія», «Розумовий розвиток молодшого школяра», «Історія психологічної думки в Україні», «Комплексне вивчення психології і педагогіки».

Зустрічайте грудневе число журналу

Грудневе чило журналу "Практичний психолог: Дитячий садок" присвячено чи не найскладнішому виду діяльності практичного психолога системи освіти — психологічній діагностиці. Детальніше про це читайте у слові головного редактора.

Утім це не єдина тема, яку розкрито на сторінках числа. Зокрема ми продовжуємо висвітлювати питання розвитку та вивчення вищих психічних функцій у дітей впродовж дошкільного віку. Цього разу говоримо про мислення.

Опубліковано закінчення статті "Гуманно та оперативно реагуємо на агресивну поведінку дошкільника".

Робоча ситуація висвітлює питання негативних проявів кризи трьох років у взаємодії з вихователями дитячого садка.

Слово головного редактора у грудневому числі журналу

Психологічна діагностика: про що слід пам’ятати фахівцю

Психологічна діагностика є одним із найскладніших видів роботи практичного психолога.

Насамперед складність діагностичного обстеження визначена процедурою його проведення. Вона має бути чітко однаковою щодо всіх дітей, розвиток яких вивчають. Завдання подають у визначеній послідовності та одноманітно, аж до збереження однакової інтонації в інструкціях. Ба більше, якщо практичний психолог усміхався першій дитині, то й останній він має так само усміхатися. У роботі практичного психолога системи освіти психологічна діагностика не є самостійною. Вона — лише основа, на якій фахівець має побудувати адекватну розвивальну роботу з конкретною дитиною чи віковою групою. Про що, на жаль, інколи забувають молоді спеціалісти, захоплюючись психологічною діагностикою, і залишають її результати без уваги. Тим самим перетворюють діагностику на штучне, нікому не потрібне явище.